ДО 75-РІЧЧЯ ІЗ ЧАСУ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРШОЇ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ НАРАДИ САНІТАРНИХ ЛІКАРІВ

75 років тому, 24—26 квітня 1929 р. в м. Одеса відбулась Перша Всеукраїнська нарада санітарних лікарів з гігієни харчування. Нараду відкрив Наркомздрав України Д.І. Єфімов, який у своєму виступі підкреслив її особливе значення у зв'язку з розробкою першого перспективного плану розвитку харчової промисловості. Мета наради — поставити перед харчовою промисловістю та кооперацією низку практичних важливих завдань, щоб ліквідувати існуючу анархію на місцях. Ця нарада стала початком планомірної наукової праці з питань харчування населення України у ті важкі для неї часи. Були започатковані норми харчування для різних професійних груп населення, узгоджені методи визначення енергетичної цінності готових страв, приготовлених в їдальнях, запроваджені найбільш раціональні способи кулінарної обробки харчових продуктів з метою найповнішого збереження їх біологічної цінності, накреслені напрямки вивчення перспектив сировинної бази. В доповіді наголошено на недостатності розвитку громадського харчування та його якості.

На нараді з програмною доповіддю виступив проф. В.А. Углов ("Проблеми сурогатного харчування"). Було проаналізовано якість та хімічних склад існуючих тоді сурогатів хліба (з додаванням лободи, жолудів, кукурудзи, макухи, соломи, картоплі та ін.), їх вплив на процеси травлення, стан нервової системи, а також маргарину, рослинних вершків, молока з бобових, патоки, глюкози, одержаної із целюлози за допомогою концентрованої сірчаної кислоти та глюкози, одержаної з вати, сахарину, дульцину як цукрозамінників і сурогатів кави та чаю. Після обговорення доповіді проф. В.А. Углова було прийнято ряд суттєвих рішень:
— сурогати хліба виготовляти із суміші жита та пшениці з домішкою не більше 20% відсіяного борошна, ячменю, кукурудзи, гречки або сушеної картоплі;
— найкращим сурогатом м'яса визнано рибні консерви. Рекомендовано всіма способами стимулювати будівництво рибоконсервних заводів і суден-рефрижераторів, заохочувати розвиток свинарства і кролівництва як джерела повноцінних білків, а також раціонально використовувати дріжджі та відходи пивних заводів;
— для виготовлення сурогатів жиру рекомендовано заохочувати виробництво маргарину та вершків з рослинних масел;
— для виготовлення сурогатів цукру рекомендовано стимулювати виробництво синтетичної глюкози з деревини і целюлози, одночасно визнано доцільним заборонити вживання дульцину;
— сприяти виробництву фруктових соків та вивченню способів їх консервування; визнано доцільним відхилити спосіб консервування соків шляхом пастеризації і рекомендувати для цього азбестові фільтри Зейтца, застосування яких дають стерильні фільтрати;
— рекомендувати будівництво сушарень для висушування фруктів та овочів.

Про стан харчування в окремих регіонах України доповідали санітарні лікарі Донецька, Артемівська, Одеси, Дніпропетровська, Зінов'ївської, Одеської та Мелітопольської областей. На нараді обговорені також питання дієтичного харчування хворих у лікарнях України.

Вказувалось на:
— незадовільний контроль за якістю харчових продуктів;
— недостатнє фінансування харчування хворих;
— одноманітність меню і навіть його відсутність, а також розкладок продуктів в окремих лікарнях;
— неправильний режим харчування.

З доповіддю "Українська харчова промисловість та перспективи її розвитку" виступив інженер Уманський. Згідно його виступу п'ятирічний план розвитку харчової промисловості передбачав зростання цукрової (на 96%), олійної (на 175%), консервної (на 950%), кондитерської (на 105%), крохмально-паточної (на 566%) та макаронної (на 152%) галузей. Галузі гуральна і броварна тоді вважалися неперспективними. Передбачалося скорочення виробництва спирту і, навпаки, запровадження в Україні виробництва маргарину, рафінування касторової олії, фурфурану, утилізації відходів консервної промисловості (жири, рибне борошно), висушування пивної дробини та хлібної барди з ґуралень, повну утилізацію відходів боєнь (поширення виробництва альбуміну, кісткового жиру та ін.), виробництва казеїну, сироваріння, сухих плодів та безалкогольних фруктових напоїв. Здійснення цієї програми вимагало поширення і реконструкції існуючих підприємств харчової промисловості, організацію належного контролю за якістю харчової продукції, для чого передбачалось прискорити розробку державних стандартів на харчові продукти, створити лабораторії по контролю за якістю сировини і харчової продукції на всіх державних підприємствах та центральні лабораторії у власних трестах, посилити санітарно-технічний та держсаннагляд за приватними і державними підприємствами, прискорити розробку харчового кодексу.

З ґрунтовною доповіддю "Санітарно-харчовий нагляд у Республіці та його чергові завдання" виступила співробітник Наркомздраву України А.А. Адамова (Харків), у якій висвітлено незадовільний стан санітарно-харчової справи:
— санітарним оглядом охоплено лише незначну частину харчових об'єктів;
— недостатня кількість санітарних кадрів (в Україні тоді було лише 27 лікарів з гігієни харчування, переважно у великих містах) і повна їх відсутність в областях;
— низька охопленість лабораторними дослідженнями харчової продукції, внаслідок малої кількості санітарно-хімічних та мікробіологічних лабораторій, відсутність підготовленого персоналу в них та устаткування.

Адамова відзначила, що значним гальмом у справі розвитку гігієни харчування є відсутність в Україні гігієнічного інституту з відділом харчування. Важливою передумовою розвитку санітарно-харчового нагляду А.А. Адамова вбачала створення великої і кваліфікованої санітарно-харчової організації у великих містах і промислових центрах із розрахунку один санітарний лікар на 40—50 тисяч населення.

На думку доповідача "санітарно-харчовий лікар повинен підготовлюватися до роботи й вважати себе не лише контролером за високою якістю харчових продуктів, а й фахівцем харчової справи, реформатором народного харчування й організатором заходів щодо поліпшення харчування населення". А.А. Адамова вважала конче потрібним подальший розвиток українського санітарно-харчового законодавства. Передбачалось посилити роботу по лінії громадського харчування, вивчити стан харчування сільського населення і пропагувати здорове харчування, встановити тісний зв'язок між клінікою і гігієною харчування, лікувальних лікарів — із харчовими лікарями.

На нараді були розглянуті питання організації санітарно-харчового нагляду на залізничному транспорті (санітарний лікар Агєєв), на водному транспорті (санітарний лікар М.А. Мінчин), про принципи проектування нових хлібозаводів (інженер Г.Я. Гріншпун), про забезпечення населення м. Одеси молоком і заходи щодо поліпшення його якості (П.Ф. Дяченко), постачання молока у м. Харків (І.П. Сергій), про охорону молочного тваринництва в Україні (лікар Гандельсман), про санітарно-гігієнічний контроль у консервному виробництві (проф. М.М. Костямін, Одеса), про виробництво олії в Україні та її санітарно-гігієнічну оцінку (санітарний лікар В.М. Жаботинський, Харків), про поливу українського гончарного посуду (проф. В.А. Углов, Харків), про стан холодильної справи (Глінка) та санітарно-харчовий нагляд за холодильниками (проф. М.М. Костямін, М.А. Мінчин, Н.А. Ризо). На нараді розглядались також питання щодо методів лабораторних досліджень харчових продуктів. Проф. М.М. Костяміним була вперше сформована класифікація оцінки якості харчових продуктів, за якою він поділяв усі досліджені харчові продукти на 6 груп:
— повноцінні (добротні)
— низької якості (малоцінні)
— недоброякісні (недобротні)
— фальсифікати
— отруйні
— сурогати.

Була прийнята розгорнута резолюція наради, а її матеріали опубліковані. Безумовно, рішення, прийняті на Першій Всеукраїнській нараді санітарно-харчових лікарів, послужили значним стимулом у розвитку гігієни харчування в Україні.

Проф. В.І. Смоляр (Київ)