ХРОНІКА

14—16 травня 2003 року в Римі (Італія) відбулась нарада з наукових основ харчування дітей і підлітків Європи.

Основною метою наради було зрозуміти відмінності і невідповідності в рекомендаціях та потребах у харчуванні дітей від 2 до 18 років.

Нарада організована Європейським філіалом Міжнародного інституту ILSI.

Дві робочі групи експертів критично розглянули і проаналізували рекомендації з харчування, методологічні аспекти розробки цих рекомендацій, рівень і особливості споживання харчових продуктів та харчовий статус дітей і підлітків Європи. Дискусії підлягали такі питання:
— методологічні недоліки;
— принципи ідентифікації в разі суперечливих або недостатньо науково обґрунтованих даних;
— розбіжності наукових даних при прийнятті консенсусу;
— значення рівня споживання харчових продуктів для метаболізму та фізіологічних функцій дитячого організму.

Першим питанням, розглянутим на нараді у Римі, були специфічності дитячого організму. Проф. І. Ванденплас (Вільний університет, Брюссель) чітко ідентифікував такі чинники дитячого організму:
— вроджені особливості дітей і підлітків;
— потреби для обміну речовин;
— ріст, розвиток і диференціація дітей;
— фізична активність і спосіб споживання їжі;
— зміна хімічного складу тіла дітей з віком, особливо в пубертатний період.

Проф. І. Ванденплас підкреслив, що "дитина — це не мала доросла людина, а лише в майбутньому людина" і що потреби дітей і підлітків в енергії та харчових речовинах потребують належного наукового обґрунтування.

Концепція рекомендованих величин харчових речовин була проаналізована Ф. Бранком (Національний науково-дослідний інститут харчування, Італія). Як відомо у світі використовують різні концепції, а гармонізація методологічних підходів і рішень вимагає узагальнених визначень.

Б. Лівінстаун (Університет Ольстера, Велика Британія) критично оцінила вивчення харчового стану і потреб у їжі. А. Прентіс представила величини потреб в енергії та харчових речовинах для дітей Європи. Вони одержані шляхом ґрунтовних розрахунків європейських даних і є похідними від величин, одержаних кількома способами, зокрема, методом екстраполяції потреб дорослих людей, дітей першого року життя, факторіальним методом. З урахуванням потреб для росту, балансових досліджень у дітей, фізіологічних даних та інтерполяцією даних, одержаних у немовлят і дорослих виявлена значна розбіжність між одержаними величинами.

Ж. Ламберт (Велика Британія) наголосила на необхідності удосконалення і гармонізації методології вивчення стану харчування, що дасть змогу його порівнювати в різних країнах Європи.

На нараді дискусії підлягали також такі питання як стан харчування і культурні традиції, зміна стану харчування в різних країнах Європи. Констатовано, що глобалізація збільшує можливості вибору харчових продуктів і впливає на харчовий статус і споживання харчових продуктів загалом. Учасники наради констатували, що культурні звички впливають на фізіологічні потреби.

Друга група експертів ідентифікувала і критично оцінила окремі харчові компоненти, які можуть позитивно впливати на здоров'я та благополуччя дітей і підлітків. Мета цієї групи експертів — розробити рекомендації для відповідних посібників з харчування дітей. Ними була створена спеціальна таблиця харчових компонентів згідно з їх впливом на окремі функції дитячого організму і здоров'я дітей у цілому.

Третя група експертів обговорила проблему води як найістотнішої харчової речовини. Нею критично оцінені методи дослідження вживання води, водний статус дітей різного віку в різних країнах.

Четверта група експертів розглянула вплив маніпуляцій у споживанні окремих нутрієнтів на процес їх біозасвоюваності. Дискусії підлягали процес адаптації до різних видів їжі, нутрієнтні взаємозв'язки тощо.

Проф. П. Аггетт (Університет центрального Ланкашіру, Велика Британія) в доповіді присвяченій функціональним ефектам їжі, наголосив, що функціональність їжі має фізіологічні, фармакологічні і токсикологічні аспекти, і вони повинні бути представлені в майбутніх рекомендаціях щодо харчування дітей і підлітків. Ф. Белізл (Франція) підкреслив, що корекція збідненого харчового раціону — це найкращий шлях одержання оптимального психічного стану і благополуччя дітей. Бен ван Оммен (Інститут харчування, Нідерланди) повідомив про нутригеноміку як новий спосіб покращення здоров'я за допомогою харчових компонентів на молекулярному рівні, зокрема на рівні ДНК, РНК, білків і метаболітів.

Проф. Колецко (Університет м. Мюнхена, Німеччина) запропонував Європейську схему для удосконалення рекомендацій з харчування для дітей та підлітків у різних країнах Європи. Результати наради будуть опубліковані в British journal of Nutrition.

Проф. В.І. Смоляр (Київ)

11—12 жовтня 2003 року в м. Києві відбувся Всеукраїнський з'їзд представників Державної санітарно-епідеміологічної служби України, присвячений 80-річчю цієї організації. На пленарному засіданні 11 жовтня 2003 року з доповіддю "Державна санітарно-епідеміологічна служба України — проблеми, завдання, перспективи" виступила Головний санітарний лікар України О.В. Лапушенко. На секційному засіданні заслухані доповіді:
— віце-президента НАН України акад. Ю.І. Кундієва — "Медицина праці на сучасному етапі",
— проф. О.П. Сельнікової — "Епідеміологія інфекційних захворювань в Україні",
— член-кор. АМН України А.М. Сердюка — "Регіональні проблеми гігієни та медичної екології: шляхи вирішення",
— член-кор. АМН України М.Г. Проданчука — "Екогігієна і токсикологія. Наука і практика".

12 жовтня 2003 року проведені секційні засідання в Інститутах медицини праці, епідеміології ім. Л.В. Громашевського, екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзеєва та в Центральній санітарно-епідеміологічній станції. З програмними доповідями на секційних засіданнях виступили:
— акад. НАН України Ю.І. Кундієв — "Сучасні методологічні проблеми медицини праці в Україні";
— член-кор. АМН України М.Г. Проданчук — "Гігієна і токсикологія хімічних речовин — наукова основа попередження їх негативного впливу на здоров'я людини";
— проф. О.А. Сельнікова — "Сучасний епідеміологічний стан України";
— член-кор. АМН України А.М. Сердюк — "Роль академіка Марзеєва О.М. в організації та становленні санітарно-епідеміологічної служби України";
— проф. О.І. Тимченко — "Національний план дій з гігієни довкілля — основа діяльності санепідслужби";
— канд.мед.наук Л.С. Некрасова — "Проблеми нормативно-методичного забезпечення державної санітарно-епідеміологічної служби України. Удосконалення правових механізмів у діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби України".

Теми, які обговорювались на секційний засіданнях

В Інституті медицини праці:
— "Проблеми хімічної безпеки в промисловості та сільському господарстві";
— "Особливості гігієнічної оцінки фізичних факторів виробничого середовища в сучасних умовах";
— "Роль оцінки ризику в обґрунтуванні профілактичних заходів у медицині праці";
— "Репродуктивне здоров'я жінок села як медико-соціальна проблема";
— "Сучасний стан професійної захворюваності та шляхи удосконалення її обліку";
— "Роль професійного відбору в медицині праці".

В Інституті екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя:
— "Екогігієна і токсикологія пестицидів. Нормативи. Методи контролю";
— "Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за безпечністю харчових продуктів "від поля до столу". Нормативно-правове забезпечення концепції "Встановлення ризику і контроль критичних точок (НАССР)". Сучасні методи ідентифікації, встановлення ризику для людини та контролю показників безпечності";
— "Харчові домішки. Нормативне забезпечення та сучасні методи контролю";
— "Спеціальні харчові продукти, біологічно активні добавки. Завдання експертизи та нагляду";
— "Токсичні відходи. Гігієна, токсикологія, аналітична хімія";
— "Косметичні та парфумерні вироби. Державна санітарно-епідеміологічна експертиза та нагляд";
— "Полімери та вироби з них. Нормативне забезпечення та методи контролю";
— "Проблеми переробки та утилізації".

В Інституті епідеміології і інфекційних захворювань:
— "Біологічні аспекти боротьби з інфекційними хворобами";
— "Роль санепідслужби в елімінації кору в Україні";
— "Інноваційні вакцини в новому календарі щеплень";
— "Реактогенність вакцин, що застосовуються в Україні. Система моніторингу поствакцинальних ускладнень";
— "Тактика вакцинопрофілактики поліомієліту в умовах його ерадикації";
— "Актуальні питання епідеміології вірусних гепатитів з парентеральним механізмом передачі збудника";
— "Роль інфекційного контролю у вирішенні проблем внутрішньо-лікарняних інфекцій";
— "Державна політика у сфері боротьби зі СНІДом і туберкульозом".

В Інституті гігієни і медичної екології ім. О.М. Марзеєва:
— "Проблеми охорони довкілля від несприятливої дії різних чинників хімічної та біологічної природи";
— "Проблеми еколого-гігієнічного нормування";
— "Проблеми формування здоров'я населення під впливом факторів довкілля";
— "Радіаційний стан на території України та основні шляхи його покращення";
— "Охорона навколишнього середовища від впливу електромагнітного забруднення та здоров'я населення";
— "Проблеми регіонального планування території України, будівництва та експлуатації житлових і громадських споруд";
— "Шляхи вирішення проблеми збереження здоров'я дітей в умовах реформування освіти";
— "Проблеми гігієни харчування населення України";
— "Розробка та вдосконалення нормативно-методичної документації та санітарного законодавства в галузі гігієни та медичної екології".

В Центральній санітарно-епідеміологічній станції:
— "Актуальні питання державного санітарно-епідеміологічного нагляду за харчовими об'єктами";
— "Проблемні питання комунальної гігієни та охорони навколишнього середовища";
— "Актуальні питання здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду з гігієни праці";
— "Особливості діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби України при здійсненні нагляду за хімізацією народного господарства".