ХРОНІКА

Несприятливі погодні умови у Західній Європі спричинили поширення фузаріозних інфекцій, викликаних збільшенням рівня таких трихотеценових токсинів, як дезосксиніваленол (ДОН) у зерні пшениці. Споживання ДОН вище допустимого рівня виявленo у дітей. З метою прийняття профілактичних заходів Європейське відділення Інституту ILSI організувало робочу нараду з проблем трихотеценів, яка відбулась 10—12 вересня 2003 року в м. Дублін (Ірландія).

На нараді розглядались усі питання формування, накопичення трихотеценів у зернових та продуктах їх переробки, методи їх визначення, вивчення токсичності та розробки рекомендацій щодо попередження фузаріозів.

Гриби роду Fusarium продукують такі мікотоксини, як дезоксиніваленол (ДОН), ніваленол (НІВ), Т-2 токсин (Т-2) та НТ-2 токсин (НТ-2). Їх виявляють у зернових сільськогосподарських культурах у регіонах помірного клімату Європи, Америки та Азії. Інтоксикації після вживання продуктів, забруднених трихотеценами, зустрічаються як у людей, так і у тварин.

Допустимий рівень щоденного споживання для ДОН, Т-2 та НТ-2 встановлений науковим Комітетом з харчових продуктів ЄС та Об'єднаною групою експертів з харчових добавок, а для НІВ — науковим Комітетом з харчових продуктів ЄС.

Стратегія попередження фузаріозних інфекцій ґрунтується на принципах системи НАССР. Разом із тим збільшення використання високоврожайних сортів пшениці з високою чутливістю до фузаріозної інфекції становить останнім часом актуальну проблему в Європі. Найбільш критичним періодом є передпосівна обробка зерна. Але волога і низькі температури навколишнього середовища перешкоджають розвитку фузаріозної інфекції. Отже, одним із попереджувальних заходів мікотоксикозів мусить бути моніторинг погодних умов, щоб забезпечити ефективність мінімальної кількості внесених фунгіцидів. Для попередження розвитку мікотоксинів під час збирання врожаю, зберігання і транспортування зерна контроль вологи є найважливішим заходом. Переробка зерна у більшості випадків приводить до зниження вмісту трихотеценів у харчових продуктах, але треба зауважити, що трихотецени відносно стійкі до високої температури і до переважної більшості технологічних процесів, зокрема таких, як варіння і екструзія.

Досліджено споживання трихотеценів в 12 країнах. Вони свідчать, що середні рівні ДОН були, в основному, менші, ніж допустимі рівні. Але в раціонах дітей максимальний рівень трихотеценів перевищував допустимі рівні. Середні і максимальні рівні НІВ для всіх груп населення також були менші, ніж допустимі. Дослідження, виконані в Нідерландах, свідчать про значне зменшення вмісту ДОН в їжі в 2000—2002 роках, ніж у 1998—2000 роках. Таке зменшення їх вмісту є наслідком моніторингу якісного поліпшення прогнозування та управління ризиком.

Ідентифіковано, що трихотецени викликають такі прояви токсикозів: втрата апетиту, серцево-судинні, шлункові, кісткомозкові, репродуктивні, гемато- та нейротоксичні порушення. Механізм токсичності трихотеценів — це гальмування синтезу білка і зменшення апоптозу. Учасники наради наголошували на доцільності додаткового вивчення генотоксичності і канцерогенності трихотеценів, а також порівняльного аналізу їх токсичності та токсикокінетики в кількох видів тварин. Вказувалось на важливість вивчення нейротоксичності та проведення довготермінових досліджень дії малих доз трихотеценів на імунотоксичність і гематотоксичність. Дослідження комбінованої дії різних трихотеценів учасники наради не вважали пріоритетними, оскільки прояви їх дії не зустрічаються при низьких рівнях експозиції. Встановлено, що діти є популяційною групою підвищеного ризику в разі надходження ДОН в їх організм вище допустимого рівня. Коливання вище допустимого рівня є фактором небезпеки, а не загальної токсичності. Констатовано, що збільшення моніторингових заходів у разі виявлення перевищення максимально допустимих рівнів ДОН та інших трихотеценів у сировині та харчових продуктах є ефективним засобом для попередження негативних наслідків їх дії. Звіт про нараду буде опублікований в Toxicology Letters.

16—17 жовтня 2003 року в Інституті екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя (м. Київ) відбулася науково-практична конференція "Актуальні проблеми токсикології, гігієни та аналітичної хімії пестицидів і агрохімікатів". На конференції з пленарними лекціями виступили:
член-кор. АМН України, проф. М.Г. Проданчук — "Сучасні проблеми токсикології пестицидів та агрохімікатів",
член-кор. РАМН, проф. В.М. Ракітський — "Клініко-експериментальні паралелі при комбінованій і поєднаній дії пестицидів на організм",
проф. Є.І. Спину — "Системний принцип в методології встановлення інтегрального класу небезпеки пестицидів",
д.б.н. В.Д. Чміль — "Сучасні тенденції розвитку методів аналізу залишків пестицидів".

На конференції працювали три секції: "Гігієна пестицидів", "Токсикологія пестицидів" та "Аналітична хімія пестицидів".

На секції "Гігієна пестицидів" заслухано 13 наукових доповідей з різних питань гігієни використання ядохімікатів, зокрема, присвячених оцінці ризику небезпеки пестицидів (Ю.А. Кучак, С.Г. Сергєєв), допустимим дозам пестицидів (В.В. Кірченко), класифікації заборонених пестицидів за мірою токсичності (Л.І. Повякель, Л.О. Любинська), вимогам до нормування якості питної води (В.І. Медведєв), удосконаленню системи методичних підходів до токсиколого-гігієнічної оцінки та регламентації безпечного застосування мінеральних добрив (І.В. Мудрий та ін.), проблемі гармонізації вітчизняного і світового санітарного законодавства в галузі гігієнічної регламентації пестицидів (А.М. Строй), методології екотоксикологічної оцінки небезпечності полютантів (В.М. Кавецький та ін.), фітотоксикологічній оцінці впливу токсичних елементів на систему "грунт — рослина" (Н.О. Козьякова, В.М. Кавецький), а також представлено 14 постерних доповідей.

На секції "Токсикологія пестицидів" з доповідями виступили:
Є.А. Баглій — "Механізми канцерогенезу, індукованого пестицидами",
П.Г. Жмінько — "Імунна система як мішень токсичної дії пестицидів",
Л.Г. Александрова та ін. — "Залежність показників токсикокінетики пестицидів для здійснення моніторингу",
Г.М. Балан (із співавт.) — "Етіологія, синдромологія та оцінка тяжкості гострих та хронічних інтоксикацій пестицидами за сучасних умов") та ін. Також представлено 13 постерних доповідей, в тому числі Л.С. Крук — "Екотоксична дія пестицидів в агроценозах", Т.Г. Стратулат ( із співавт.) — "Визначення типу комбінованої дії пестицидів на фоні алкоголю і без його введення ", Л.І. Бублик (із співавт.) — "Вплив різнополярних пестицидів на активність окисно-відновних ферментів зернових культур" та "Моделювання токсикокінетичних процесів у рослинах та в грунті при застосуванні пестицидів", Г.Д. Матусевич — "Екотоксична дія пестицидів в агроценозах".

На секції "Аналітична хімія пестицидів" заслухані доповіді:
Ф.О. Чмиленко — "Уніфікований підхід до використання ВЕРХ для визначення залишкової кількості гербіцидів у сільськогосподарській продукції";
О.М. Кузнецової (із співавт.) — "Хроматографічний аналіз багатокомпонентної суміші похідних тріазолу",
С.І. Усатюка (із співавт.) — "Особливості фонового забруднення пестицидами продуктів харчування тваринного та рослинного походження" та ін.

Також було представлено 9 постерних доповідей, в тому числі В.С. Більчук — "Визначення залишковї кількості гербіцидів ВЕРХ в зернових культурах", О.М. Коршун (із співавт.) — "Хроматографічне визначення вмісту діючих речовин в препаративних формах пестицидів" та Н.І. Реви (із співавт.) — "Вивчення стабільності тіосечовини при комбінованій дії різних факторів" та ін.

25—26 березня 2004 року в м. Одесі відбулась науково-практична конференція "Перспективні напрями розвитку харчової промисловості".

Питання, які розглядались на конференції:
- сировина для харчової промисловості, зберігання і якість;
- технології й обладнання для зберігання і переробки сільськогосподарської сировини;
- технології й обладнання для упакування продовольства;
- якість продуктів, методи дослідження показників якості та безпеки харчових продуктів; - сертифікація харчових продуктів.

На конференції виступили:
Г.О. Кохан ("Про контроль якості та безпеки продуктів харчування"),
Т.В. Стрикаленко ("Стратегія ВООЗ з безпеки харчових продуктів: проблема, підходи, дії"),
О.М. Кукін ("Нове обладнання для переробки фруктів та овочів"),
Л.О. Стоянова, Я.Г. Верхівкер ("Розробка способів комплексної переробки яблук з метою максимального використання пектинових речовин"),
М.О. Гришин, О.В. Бочарова ("Особливості виробництва томат-продуктів"),
Л.Ю. Арсеньєва зі співавторами ("Підвищення ефективності використання насіння бобових у продуктах харчування"),
Ю.Д. Пилипенко та ін. ("Створення продуктів лікувально-профілактичного призначення — одна з важливих складових сучасної методології оздоровлення дітей").

Заслухано кілька доповідей про використання нового низькотемпературного обладнання в харчовій промисловості, дві доповіді Т.П. Іванової та О.В. Козлової про дослідження нових марок плавильників та стабілізатора, призначених для виготовлення плавлених пастоподібних сирків, та їх гігієнічної оцінки з метою подовження термінів зберігання. Дві доповіді (О.М. Захарія, Т.М. Литвина, С.В. Бельтюкова), присвячені методам дослідження токсичних елементів та оцінки якості коньяків.

В рамках конференції працювала виставка зразків неякісних товарів, реалізованих із порушенням законодавства, а також стендова сесія, де розглядались питання розробки продуктів, призначених для корекції порушень серцево-судинної системи (С.Д. Патюков), розробки технології мальтодекстринів (О.В. Грабовська та ін.), функціональних м'ясних продуктів (Л.В. Агунова та ін.)

Професор В.І. Смоляр