Доктор медичних наук Олександр Варламович Павлов

20 лютого 2005 року на 82 році пішов з життя доктор медичних наук Павлов Олександр Варламович.

Олександр Варламович Павлов пройшов великий шлях в медичній науці від санітарного інспектора Миколаївської області до заступника Міністра охорони здоров'я України (1973—1982) та директора Всесоюзного науково-дослідного інституту гігієни та токсикології пестицидів, полімерних і пластичних мас Міністерства охорони здоров'я СРСР (1982—1989).

Народився Олександр Варламович 11 червня 1924 року в робочій родині на Ставропіллі. В 1941 році поступив у Сухумське стрілково-мінометне училище, після прискореного курсу навчання воював на Північно-Кавказькому та Сталінградському фронтах. Після важкого поранення в 1943 році був демобілізований і того ж року поступив на лікувальний факультет Краснодарського медичного інституту. Наслідки поранення та деформація руки змусили його перевестися на санітарно-гігієнічний факультет Київського ордена Трудового Червоного Прапора медичного інституту ім. О.О. Богомольця, який він успішно закінчив у 1948 році.

Павлов О.В. зробив вагомий внесок у розвиток профілактики інфекційних хвороб та гігієнічну науку України, був досвідченим організатором охорони здоров'я та санітарно-епідеміологічної служби. В період епідеміологічного неблагополуччя в країні у 1970 році він забезпечив чітке керівництво організацією та проведенням противоепідемічних заходів щодо ліквідації захворювань на холеру. Завдяки дослідженням змін біологічних властивостей збудника холери типу Ель-Тор були встановлені основні рушійні сили епідемічного процесу в Україні. Розробка оптимальних обсягів мікробіологічних обстежень людей та об'єктів оточуючого середовища у вогнищах інфекційних захворювань дозволила своєчасно виявити причини та ліквідувати спалахи холери в Україні, що дало значний економічний ефект для народного господарства України.

Важливе місце у науковій діяльності О.В. Павлова посідають дослідження забрудненості патогенними мікроорганізмами відкритих водоймищ України та розробка комплексу заходів попередження забруднення мікрофлорою басейнів Чорного та Азовського морів.

Заслуги Павлова О.В. визнані на державному рівні: почесне звання "Заслужений лікар УРСР", лауреат премії ім. Д.К. Заболотного, нагороджений почесними грамотами Президії Верховної Ради України, орденами "Трудового Червоного Прапора" (1971, 1987 рр.), "Знак Пошани" (1961, 1966 рр.), орденами і медалями за участь у Великій Вітчизняній війні, серед яких медаль "За відвагу" та "За оборону Сталінграда".

Основні наукові роботи Олександра Варламовича Павлова присвячені питанням боротьби та профілактики особливо небезпечних інфекцій. Павлов О.В. був членом наукової ради Академії наук УРСР, старшим державним радником з охорони навколишнього середовища при європейській економічній комісії ООН. Він автор понад 120 наукових праць, серед яких:
- Государственный санитарный надзор на селе и новые штатные нормативы санэпидстанции (ж. Гигиена и санитария, 1970, №10, с. 44—48);
- Инструкции и методические указания по клинической и лабораторной диагностике, лечению и профилактике холеры (М., Медицина, 1971, 59 л.);
- Санитарно-противоэпидемическая работа на сельском фельдшерско-акушерском пункте (Киев, Здоровье, 1971, 15, 6 л.);
- Совершенствование санитарно-эпидемического дела в стране (ж. Гигиена и санитария, 1971, с. 5—9);
- Пути совершенствования организационных основ проведения противохолерных мероприятий (Дисертація на здобуття вченого ступеню доктора медичних наук);
- Справочник по эпидемиологии (Киев, Здоровье, 1983, 213 стр.);
- Справочник по пестицидам (Киев, Урожай, 1986, 432 стр.)

Видатні організаторські здібності допомогли Олександру Варламовичу Павлову підтримати високий статус Всесоюзного НДІ гігієни та токсикології пестицидів, полімерних і пластичних мас у неоднозначні часи "перебудови". Працюючи на посаді директора, він приділяв велику увагу питанням методичної допомоги закладам практичної охорони здоров'я з боку головного по проблемі профілактичної гігієни та токсикології Інституту, зміцненню міжнародних зв'язків та співробітництва, забезпеченню належного оснащення лабораторій та підрозділів. Олександр Варламович був чуйною людиною, опікувався проблемами своїх співробітників, завжди був готовий прийти на допомогу.

Пам'ять про Олександра Варламовича Павлова назавжди залишиться в серцях його колег і всіх, хто знав цю видатну та прекрасну людину.

Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя