МІЖНАРОДНА НАРАДА ЩОДО УЗГОДЖЕННЯ ВИМОГ ДО ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

7—9 грудня 2004 року в Лісабоні (Португалія) відбулось заключне пленарне засідання наради з узгодження вимог до харчових продуктів у рамках проекту ЕС PASSCLAIM ("Процеси вивчення наукової підтримки вимог до харчових продуктів").

Метою наради було узгодити комплекс науково обґрунтованих критеріїв щодо вимог до харчових продуктів. Спочатку кілька тематичних груп критично вивчили хід використання маркерів та випадки підтримки вимог до харчових продуктів. Європейське відділення інституту ІЛСІ ініціювало проведення засідань із цього питання у квітні 2001 року. В результаті квітневого засідання був опублікований посібник "Функціональна наука про харчування в Європі".

Метою програми PASSCLAIM є встановлення переліку науково обґрунтованих критеріїв відносно вимог до харчових продуктів та харчових компонентів. На першій та другій фазі цього проекту 7 тематичних груп експертів критично оцінили існуючий перелік маркерів і базу даних відносно вимог до харчових продуктів. Результати роботи першого й другого пленарних засідань були опубліковані в "European journal of Nutrition" (Vol. 42, Suppl. 1, 2003 та Vol. 43, Suppl. 2, 2004). Базуючись на результатах публікацій та коментаріях з пленарних засідань, узгоджена група проекту PASSCLAIM підготувала проект документу, який містив перелік критеріїв та пояснювальну записку до кожного із них. Правильність положень цього проекту була перевірена на кінцевому пленарному засіданні.

Кінцеве пленарне засідання, на якому були присутні більш як 70 експертів від наукових установ, промисловості, урядів і груп споживачів, було проведене під головуванням д-ра Р. Аггетта (Університет Центрального Ланкаширу, Великобританія; співголова — доктор Н. Верхаген, Унілевер, Нідерланди). На третьому засіданні для обговорення був представлений проект критеріїв та вимог до харчових продуктів та харчових компонентів.

Представник Європейської комісії д-р Дж. Лукас представив результати узагальнених досліджень щодо вимог до функціональних продуктів. Він також наголосив на важливості результатів проекту PASSCLAIM для Європейської комісії.

На думку пані В. Кеттліц, яка виступила від групи споживачів, до надто багатьох харчових продуктів висувають неадекватні вимоги. Вона висловила сподівання, що PASSCLAIM зможе допомогти харчовій промисловості й одержати комплекс вимог до харчових продуктів, яким споживачі зможуть довіряти.

Д-р Родрігес Іглесіас із Європейської організації харчової безпеки у своєму виступі заявив, що їхня організація проводила експертизу проекту документа PASSCLAIM щодо вимог до харчових продуктів та харчових компонентів.

Проведена робота дозволила внести певні пропозиції щодо регулювання стану харчування та оздоровчим вимогам до харчових продуктів.

Представник від промисловості д-р Мюллер (фірма "Проктер і Гембл") пояснила, що промисловість потребує керівних правил, щоб стимулювати інновації і не накладати надмірних адміністративних навантажень на них.

Перед початком дискусії учасникам і міжнародним експертам робочих груп був представлений проект документу PASSCLAIM щодо вимог до харчових продуктів та харчових компонентів. Коментарії та пропозиції робочих груп були обговорені на двох пленарних засіданнях. Внаслідок дискусій на пленарних засіданнях до проекту документа PASSCLAIM внесені зміни і доповнення.

Заключний документ представляє собою узгоджену точку зору учасників засідання. Кінцевий варіант документа PASSCLAIM буде опублікований у "European Journal of Nutrition", Vol. 44, Suppl. 1, P. 1—31 за 2005 рік.

Перелік критеріїв щодо вимог до харчових продуктів, узгоджених на заключному засіданні в рамках проекту PASSCLAIM:

1. Харчовий продукт або харчовий компонент, до якого висуваються вимоги, повинен бути охарактеризований.

2. Суть вимог повинна базуватися на даних, одержаних від споживачів, а також на результатах основних інтервенційних досліджень, дизайн яких повинен включати такі позиції:
- вивчення підгруп, які представляють дану групу;
- особистий контроль;
- адекватність під час експозиції;
- характеристика вивчення стану харчування незабезпечених груп населення та відповідних аспектів здорового способу життя;
- кількість харчових продуктів або харчових компонентів при звичайному способі споживання;
- дія харчового матрикса та харчової структури на функціональну дію компонента;
- моніторинг узгодження з надходженням харчових продуктів або харчових компонентів;

3. Якщо істинна користь не може бути прямо виміряна, то для її вивчення використовують маркери.

4. Маркерами можуть бути:
- біологічно правильні, з відомими співвідношеннями в кінцевому результаті, а їхня варіабельність у плані популяції також добре відома;
- методологічно правильні, відповідно до їх аналітичних характеристик.

5. При вивченні варіабельності будуть зміни в статистичній значимості.

6. Вимоги повинні бути науково обґрунтованими й реальними з урахуванням узагальнених даних щодо доступності для населення.