УДК 613.22: 612.39

ГГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО ПРОДУКТІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ХАРЧУВАННЯ ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

А.Є. Подрушняк, кандидат мед. наук, В.В. Шкуро, Є.В. Гончарук, Н.І. Турта

Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя,
Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва, Київ, Україна

SUMMARY. It is offered to concretize the term "the children's nutrition" as products of the children's feed: for children of first six months of a life; for children from six months till 1 year; for children from 1 year till 3 years; products for children of preschool age (from 3 till 6 (7)years); products for children's nutrition in preschool educational establishments; products for children's nutrition of school age (from 6 (7)) years till 18 years); products for nutrition of children in school educational institutions; specialized food-stuffs for children: for dietary and dietetic therapy (in view of age and kind of disease); for children, who study in specialized (choreographic, sports, etc.) educational institutions; biologically active additives (vitamin, mineral complexes, etc.) It allows to specify criteria of requirements to quality, food value, safety of products, and also to technology of their manufacture, packing, marks, transportation, preservations and consumption depending on physiological and biochemical features of a children's organism, etc.

Основою гармонійного розвитку дитини з перших днів її життя є повноцінне харчування з обов'язковим грудним вигодовуванням та достатнім вмістом у раціоні всіх харчових продуктів, що забезпечить оптимальний харчовий статус дитини, її фізіологічне дозрівання з трансформацією основних механізмів життєдіяльності, які зумовлюють здоров'я людини протягом усього життя.

Терміном "продукти дитячого харчування" згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку віднесення харчових продуктів до категорії спеціальних" від 30.07.1998 р. №1187 визначено: "продукти дитячого харчування — це продукти, призначені для дітей віком від народження до 14 років та відповідають фізіологічним особливостям дитячого організму". В той же час у "Медико-біологічних вимогах і санітарних нормах якості продовольчої сировини і харчових продуктів" від 1.08.89 р. №5061-89, зазначено: "продукти дитячого харчування — спеціально створені продукти для харчування здорових і хворих дітей віком до 3-х років". Таким чином, відслідковується різне трактування цього терміну, що не дає змоги дати правильну гігієнічну оцінку придатності продукту за якістю, безпечністю, корисністю і доцільністю споживання у харчуванні дітей залежно не тільки від вікових фізіолого-біохімічних особливостей дитячого організму, а й від фізичних та психоемоційних навантажень у певні періоди життя дитини.

Тому нами запропоновано поділити харчові продукти для дитячого харчування залежно від віку дитини, фізіолого-біохімічних властивостей дитячого організму, фізичних та психоемоційних навантажень на такі групи, позначивши їх наступною термінологією:
- продукти дитячого харчування (для дітей віком від народження до 3 років): а) продукти дитячого харчування для дітей перших шести місяців життя; б) продукти дитячого харчування для дітей віком від шести місяців до 1 року; в) продукти дитячого харчування для дітей віком від 1 до 3 років;
- продукти для харчування дітей дошкільного віку (від 3 до 6 (7) років);
- продукти для харчування дітей у дошкільних навчальних закладах;И - продукти для харчування дітей шкільного віку (від 6 (7) до 18 років);
- продукти для харчування дітей у шкільних навчальних закладах;
- спеціалізовані харчові продукти для дітей: а) дієтичного і лікувального призначення (з урахуванням виду патології чи захворювання); б) для тих, які навчаються у спеціалізованих (хореографічних, спортивних та інш.) навчальних закладах; в) біологічно активні добавки — БАДи (вітамінні, мінеральні комплекси тощо).

Такий розподіл продуктів на групи дозволяє конкретизувати вимоги до показників якості і безпеки харчових продуктів, що призначаються для дітей різних вікових груп (від 0 до 18 років) з урахуванням стану здоров'я дитини, її енерговитрат та ін., а також вимоги до продуктів, призначених для використання у харчуванні дітей в організованих колективах. Такі вимоги стали об'єктивною реальністю у зв'язку з введенням в дію з 1 січня 2005 р. постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.04 р. №15912 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах" та "Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах", затверджениx спільним наказом МОН і МОЗ України і зареєстрованиx Міністерством юстиції №661/10941 від 10.07.05 р., їх основою стали розроблені нами нові натуральні норми харчування.

Асортимент продуктів дитячого харчування, що виробляється промисловістю, різноманітний. Він класифікується залежно від виду сировини, її консистенції і хімічного складу, методів технологічної обробки і способів консервування. В залежності від виду використаної сировини продукти дитячого харчування представлені молоком і молочними продуктами, плодовими, ягідними, овочевими, овочево-плодовими соками, компотами, м'ясними, м'ясо-овочевими пюре, сумішами овочів, м'яса тощо. Також вони поділяються на групи у залежності від того, для якого контингенту дитячого населення вони призначені [1—4].

Таким чином, розшифровка або конкретизація терміну "дитяче харчування" дозволяє уточнити критерії вимог не тільки до якості, харчової цінності, безпеки продуктів, а також до технології їх виробництва, пакування, маркування, транспортування, зберігання та споживання залежно від вікових, фізіолого-біохімічних властивостей дитячого організму.

Що ж стосується проблеми забезпечення дитячим харчуванням дітей раннього віку, то Україна у співробітництві з ВООЗ і ЮНІСЕФ активно виступає за збереження та стимуляцію грудного вигодовування немовлят. Нашими дослідженнями, проведеними у попередні роки, встановлено, що більше половини матерів годували дітей груддю лише протягом перших трьох місяців їх життя. Частіше всього причинами припинення грудного вигодовування дітей були відсутність молока у матері, рідше — мастит або інші причини (токсикоз під час вагітності, нераціональне харчування матері та інш.). Тому достатність грудного вигодовування, а також підтримка й збереження його до 12-місячного віку дитини у великій мірі залежить від здорового способу життя і, насамперед, від оптимального забезпечення харчуванням як вагітної жінки, так і матері-годувальниці.

Втім проблеми харчування дітей раннього віку не можуть бути розв'язані лише прагненням забезпечити дітей раннього віку грудним вигодовуванням, оскільки існує певна кількість немовлят, які з об'єктивних причин взагалі позбавлені грудного вигодовування і вигодовуються штучно. Для забезпечення цієї групи немовлят відповідними спеціалізованими продуктами харчування необхідний певний їх асортимент, який, на жаль, вітчизняна промисловість виробляти ще не спроможна. Майже половина з опитуваних матерів використовували для вигодовування імпортні дитячі молочні суміші, але продукти дитячого харчування провідних фірм світу коштують дорого і тому не завжди доступні для покупця.

При штучному вигодовуванні, згідно з сучасною концепцією дитячого харчування, може бути адекватною, але не рівнозначною заміною грудного молока іншою адаптованою молочною сумішшю, максимально наближеною до складу грудного молока. Продукти дитячого харчування закордонного виробництва збагачуються майже всіма необхідними компонентами (білками, жирами, вітамінами, амінокислотами, макро- і мікроелементами тощо). Вітчизняні продукти збагачуються лише деякими компонентами, тому що сьогодні в Україні відсутнє виробництво більшості потрібних складових, і їх необхідно закуповувати за кордоном, що дуже дорого. Тому потрібно розробити механізми зниження вартості компонентів, які закуповують за межами України: водорозчинних вітамінів, вітамінно-мінеральних комплексів, амінокислот, у тому числі таурину, який давно міг би вироблятися в Україні, але не вистачає коштів на розробку нормативної документації.

Виробництво вітчизняних продуктів дитячого харчування ще не досягло достатнього для країни обсягу. На даний час розроблена нормативна документація на кілька сот найменувань продукції для дітей, але асортимент продуктів, що виробляється сьогодні, досить обмежений. Зовсім не виробляються продукти лікувального харчування для дітей із спадковими захворюваннями (ферментопатії, порушення амінокислотного, вуглеводного обмінів тощо). В Україні дуже гостро визначились такі проблемні питання, як забезпечення якісною сировиною підприємств-виробників продуктів дитячого харчування (для цього необхідно удосконалити систему оплати виробників такої сировини та економічне стимулювання їх і спеціалізованих підприємств торгівлі — надання їм пільг на отримання кредитів, оренди тощо). Усі ці питання необхідно вирішувати на рівні Верховної Ради і Кабінету Міністрів України.

В Україні, як і за часів Радянського Союзу, ставляться підвищені вимоги до безпеки і якості продуктів дитячого харчування, їх харчової та біологічної цінності, а також сировини, з якої вони виробляються, адже проблема забрудненості продуктів харчування токсичними елементами, радіонуклідами, мікроорганізмами, пестицидами ще залишається актуальною [5]. Для отримання високоякісних продуктів дитячого харчування потрібна сировина високого ґатунку, яка повинна відповідати діючим стандартам. Таку сировину можна виробляти лише у спеціалізованих господарствах (рослинницьких, тваринницьких тощо) із застосуванням таких технологій, які дозволяють виробляти харчову продукцію високої біологічної цінності і запобігають забрудненню її різними токсикантами.

На виконання Національної програми "Діти України" та впровадження додаткових заходів щодо виробництва продуктів дитячого харчування нашими фахівцями проводиться науково-дослідна робота з розробки рецептур, удосконалення технологій виробництва нових продуктів, призначених для харчування дітей різних вікових груп. Ми співпрацюємо з фахівцями ряду спеціалізованих підприємств, які виготовляють продукти дитячого харчування: з фахівцями Одеського, Херсонського, Миколаївського консервних заводів — щодо випуску нових видів плодово-овочевих та фруктово-ягідних консервів дитячого та лікувально-профілактичного харчування з пектином, вітамінами та кальцієм; з фахівцями Хорольського та Балтського молочноконсервних комбінатів — щодо виробництва адаптованих молочних сумішей;з фахівцями Володимир-Волинського консервного заводу — щодо виробництва перших вітчизняних овочево-м'ясних та овочево-рибних консервів для дитячого харчування. Разом з науковцями ДНДПКІ "Консервпромкомплекс" (м. Одеса) відпрацьовуємо рецептури нових продуктів дитячого лікувально-профілактичного харчування, зокрема спеціалізованих продуктів для дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Особливу увагу фахівці приділяють розробці та експертизі спеціалізованих харчових продуктів для дітей — дієтичного і лікувального призначення, для тих, хто займається хореографією, спортом, тобто продуктів, які збагачуються різними біологічно активними речовинами, насамперед білками, амінокислотами, вітамінами, макро- і мікроелементами тощо, або є окремими добавками до раціону (вітамінні, мінеральні чи вітамінно-мінеральні комплекси тощо) [6, 7]. Зокрема, для збагачення продуктів вітамінами використовуються різні премікси, при цьому склад їх визначається видом продукції, для збагачення котрої ці премікси призначені. Необхідно, щоб основою преміксів (носіїв вітамінів) були речовини, що споріднені з тим продуктом, який збагачується, наприклад для молочних продуктів — лактоза, для маргарину — олія. Збагачення харчових продуктів вітамінами повинно проводитися з урахуванням їх вмісту у сировині, наявності антивітамінних факторів, котрі можуть дезактивувати той чи інший вітамін, наприклад для вітаміну С — фермент аскорбатоксидаза, вітаміну В₁ — тіаміназа [8]. На жаль, практично не існує ефективних засобів захисту ряду вітамінів від руйнування при технологічній, кулінарній обробці, зберіганні харчових продуктів.

Важливого значення набуває правильний розрахунок дози речовин, якими збагачують продукт, їх кількості у готовому продукті — від цього залежить дія збагаченого продукту на організм (вплив на імунітет, обмінні процеси тощо).

На сьогодні нагальними вимогами стали стандартизація продуктів, маркування на упаковці щодо складу продукту, його харчової, енергетичної і поживної цінності, проведення обов'язкового контролю за фактичним вмістом поживних речовин, зокрема вітамінів, мінералів у продуктах харчування. На жаль, часто таким мірилом вмісту вітамінів, мінералів у збагачуваному продукті є так званий "контроль за закладкою", тобто за їх кількістю, яка вноситься при збагаченні і, значно рідше, проводиться лабораторний контроль фактичного вмісту вітамінів у вже готовому продукті.

Гострою проблемою у виробництві продуктів дитячого харчування є використання харчових добавок. В процесі технологічної обробки, як правило, продукти змінюють свої органолептичні властивості. Втрата аромату, кольору, зміна консистенції та ще й неприваблива упаковка призводять до погіршення їх товарного вигляду, що веде до зниження попиту на такі продукти. Так, за поживними і смаковими показниками плодово-овочеві консерви вітчизняного виробництва для дитячого харчування бувають значно кращі, ніж імпортовані, але за зовнішнім виглядом, упаковкою вони програють закордонній продукції, до того ж мають значно менші строки реалізації.

Українське законодавство обмежує використання синтетичних харчових добавок у виробництві продуктів дитячого харчування для дітей віком до 3-х років. Вважаємо за необхідне обмежувати їх використання також і у харчуванні дітей дошкільного і шкільного віку, враховуючи певні особливості і недосконалість фізіолого-біохімічних систем дитячого організму у кожен з цих вікових періодів розвитку дитини. Тому важливим є проведення науково-дослідних робіт з розробки харчових добавок (ароматизаторів, барвників, емульгаторів, антиоксидантів тощо) із натуральної сировини, які можуть надати вітчизняним харчовим продуктам, поряд з високою харчовою і біологічною цінністю, приємні смакові властивості, високу товарну якість, що сприятиме розширенню асортименту конкурентноспроможної безпечної продукції для харчування дітей різних вікових груп на вітчизняному споживчому ринку. Тому актуальними є розробка і удосконалення фасування, пакування, термінів придатності і умов зберігання продуктів дитячого харчування.

Розширення асортименту продуктів харчування для дітей різних вікових груп може здійснюватися як за рахунок підвищення харчової і біологічної цінності продуктів завдяки добавці біологічно активних речовин під час їхнього виробництва, так і за рахунок використання нових цінних видів сировини, нових технологій (продукти сублімаційної сушки, концентровані продукти тощо).

Особливої уваги потребує розробка і виробництво харчових продуктів, напівфабрикатів для забезпечення харчуванням дітей дошкільного і шкільного віку в організованих колективах — навчальних, оздоровчих, лікувально-профілактичних закладах, у тому числі спеціальних харчових продуктів для дієтичного, лікувального харчування, харчових продуктів для юних спортсменів тощо. Такі продукти потребують зручної групової і разової фасовки, повинні бути придатними для використання і приготування в умовах закладу, мати оптимальний термін придатності для використання їх в організованому харчуванні.

Лiтература
1. Производство продуктов детского питания / Под ред. П.Ф. Крашенинина. —М.: Агропромиздат, 1989. —334 с.
2. Хованская С.С., Дремина И.В., Калашникова И.А. Продукты детского питания на основе зерновых культур // Производство экологически безопасных продуктов детского питания на зерновой основе: Тез. докл. научн. конф. РАСХИ. —М., 1992. —С. 37—41.
3. Комаров В.И. Тенденция развития производства продуктов детского питания за рубежом // Производство экологически безопасных продуктов детского питания на зерновой основе: Тез. докл. научн. конф. РАСХИ. —М., 1992. —С. 10—19.
4. Конь И.Я. Медико-биологические требования к продуктам детского питания на зерновой основе и сырью для их производства // Производство экологически безопасных продуктов детского питания на зерновой основе: Тез. докл. научн. конф. РАСХИ. —М., 1992. —С. 19—21.
5. Подрушняк А.Є., Кульчицька В.П., Гончарук Є.В., Турта Н.І. та інші. Гігієнічні проблеми виробництва та забезпечення населення України продуктами дитячого харчування // Матеріали наради-семінару з актуальних питань щодо здійснення держсанепіднагляду за харчовими об'єктами. —Луцьк, 2004. —С. 34—37.
6. Філіпова Л.Ю., Пономаренко С.Ф., Кульчицька В.П. Технології виробництва консервованих продуктів для немедикаментозної корекції порушених функцій організму дітей // Колега. —2004. —№9. —С. 21—22.
7. Кульчицька В.П., Мельничук Н.О. Особливості експертизи БАД (біологічно активних добаок) як спеціальних продуктів для харчування дітей та підлітків // Вісник Вінницького державного медичного університету. —2003. —№2/2. —С. 915.
8. Теоретические и клинические аспекты науки о питании: Методы оценки обеспеченности населения витаминами // Под ред. М.Н. Волгарева. —М., —1987. —Т.YIII. —С. 173—175; 87—93.