VIII ВСЕРОСІЙСЬКИЙ КОНГРЕС
"ОПТИМАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ — ЗДОРОВ'Я НАЦІЇ"

26—28 жовтня 2005 року в м. Москва (Росія) відбувся VIII Всеросійський конгрес "Оптимальне харчування — здоров'я нації", присвячений 75-річчю Інституту харчування РАМН. Відбулись три пленарні засідання та тринадцять симпозіумів.

На першому пленарному засіданні з доповідями виступили директор Інституту харчування РАМН В.О. Тутельян ("Наука про харчування — учора, сьогодні, завтра"), головний державний санітарний лікар Росії Г.Г. Оніщенко ("Державна політика в галузі здорового харчування населення Російської Федерації") та О.Є. Сурінов ("Державна система статистичних спостережень за станом харчування й здоров'я населення Російської Федерації").

Академік РАМН В.О. Тутельян у своїй доповіді звернув увагу на давність науки про харчування. Адже люди минулих цивілізацій уже чітко усвідомлювали, що між харчуванням і здоров'ям існує прямий взаємозв'язок. У працях Гіппократа, Галена, Ібн Сіни та інших видатних учених давнини велике місце належало узагальненню емпіричних знань про харчування. Лише бурхливий розвиток фізіології у ХІХ ст. дозволив підійти до розробки основ науки про харчування. У ті роки великий вклад у розвиток науки про харчування внесли видатні німецькі вчені Ю. Лібіх, К. Фойт і М. Рубнер. Ними були розроблені фізіологічні норми харчування. Їх насправді можна вважати засновниками науки про харчування.

У 1930 році у Москві був організований Інститут харчування під керівництвом М. Збарського. У ньому працювали такі видатні вчені, як С.Є. Северін, Б.О. Лавров, Д.І. Лобанов, О.Л. Гордон, М.І. Певзнер, Л.О. Черкес, В.В. Єфремов, О.П. Молчанова, І.М. Нейман, Ф.Є. Будагян та ін. У 1962 році Інститут очолив видатний біохімік О.О. Покровський, який вніс великий внесок у розвиток нових розділів науки про харчування: фундаментальні дослідження метаболізму харчових речовин і ксенобіотиків на клітинному й молекулярному рівнях, дослідження ферментної організації, структури та функціональної активності лізосом, теоретично розробляється концепція збалансованого харчування, створюється формула збалансованого харчування. Розробляються важливі проблеми харчової технології, вивчаються нові джерела харчових речовин.

Інститут активно працює над створенням законодавчої, методичної і нормативної бази забезпечення безпеки харчування. Внаслідок цього впроваджена система контролю й забезпечення якості продовольчої сировини і харчових продуктів.

Останнім часом Інститут приділяє велику увагу формуванню й реалізації державної політики здорового харчування. Розробляється концепція оптимального харчування й проблеми геноміки, протеоміки, постгеномних технологій, безпеки харчування, виконуються широкі епідеміологічні дослідження щодо вивчення структури й якості харчування населення, подальшого удосконалення та уточнення норм харчування.

Г.Г. Оніщенко зупинився на державних заходах у галузі здорового харчування, а О.Є. Сурінов — на тенденціях у харчуванні й стані здоров'я населення Росії, виявлених методами статистики.

На другому пленарному засіданні з доповідями виступили К.Г. Скрябін ("Біотехнологія ХХІ ст.: генетично модифіковані джерела їжі рослинного походження"), І.О. Рогов ("Тенденції у виробництві м'яса й м'ясопродуктів та зміни структури їх споживання"), акад. РАМН Т.Ш. Шарманов ("Фактор харчування — ключова детермінанта здоров'я"), акад. РАМН Ю.О. Рахманін із співавт. ("Гігієнічне значення якості води у водно-харчовому раціоні населення").

На третьому пленарному засіданні з доповідями виступили акад. РАМН М.Г. Шандала ("Дезінфектологічні проблеми в гігієні харчування"), О.М. Агуреєв, О.І. Григор'єв ("Харчування людини у космічному польоті"), О.І. Арчаков ("Нанобіотехнології в медицині"), О.В. Шабров ("Регіональні проблеми здорового харчування населення") та А.В. Погожева ("Основні питання стандартизації в дієтології").

На симпозіумі "Фундаментальні проблеми науки про харчування" були заслухані доповіді член-кор. РАМН М.М. Гаппарова ("Роль біохімії й фізіології в оцінці потреб сучасної людини в харчових речовинах та енергії"), А.В. Васильєва ("Нутриметаболоміка як інструмент оцінки харчового статусу та стратегії дієтотерапії"), проф. В.Б. Спіричева ("Теоретичні та практичні аспекти сучасної вітамінології"), Б.О. Шендерова, С.О. Шевельової ("Мікроекологія, харчування та здоров'я людини"), А.В. Скального ("Сучасні уявлення про роль мікроелементів у харчуванні людини"), В.О. Дадалі, Л.В. Кравченка ("Роль біологічно активних природних речовин у зниженні ризику розвитку поширених захворювань людини"), В.Х. Хавінсона ("Тканинні пептиди як регулятори травлення людини"), О.В. Юр'єва ("Поліфункціональна роль крохмалів у харчуванні людини"), О.Г. Мойсейонка ("Попередження недостатності селену у населення Російської Федерації і Республіки Бєларусь") та Є.І. Ткаченка ("Холістична теорія харчування").

Член-кор. РАМН Гаппаров у своїй доповіді зупинився на важливій ролі норм фізіологічних потреб різних категорій населення Росії у харчових речовинах і енергії як одному з найважливіших факторів забезпечення здоров'я населення. В Росії існують Норми 1951, 1960, 1982 і 1991 років. Практика уточнення Норм зв'язана із зміною способу життя, із розширенням і поглибленням наукової інформації про потреби в харчових речовинах. Головним критерієм визначення потреб людини в харчових речовинах є інтенсивність обміну речовин, тобто рівень добових енерговитрат. Не менш як 11—12% загальної енергії добового раціону повинно надходити із білком, 26—30% — з жирами, 58—63% — з вуглеводами. Потреби у вітамінах і мінеральних речовинах також залежать від інтенсивності обміну речовин. При визначенні Норм наука про харчування керується законом про сувору відповідність енергетичної цінності раціону енерговитратам людини. Що стосується нормування мікроелементів, то, враховуючи великий діапазон коливань індивідуальних потреб, доцільно збільшувати їхні норми на 30%.

Новацією норм 1991 року є новий підхід із врахуванням неухильного зниження фізичної активності на виробництві й вагомого внеску активності людини у неробочий час у побуті.

На симпозіумі "Безпека їжі" заслухані доповіді проф. С.А. Хотімченка ("Харчова токсикологія: сучасний стан проблеми"), В.П. Сергієва ("Їжа як джерело паразитарної біонебезпеки"), А.М. Смирнова ("Сучасні проблеми ветеринарного нагляду"), Б.О. Курляндського ("Міжнародна стратегія з хімічної безпеки та її роль в соціально-економічному розвитку суспільства"), В.Н. Ракитського ("Оцінка ризику для здоров'я населення при застосуванні пестицидів"), М.В. Русакова ("Забруднення ґрунту і якість продуктів харчування"), Б.С. Народницького ("Принципи і методи контролю генетично модифікованих мікроорганізмів, які використовують у харчовій промисловості"), доктора біол. наук К.І. Еллера ("Сучасні методи досліджень безпеки харчових продуктів") та С.О. Шевельової ("Аналіз мікробіологічного ризику в гігієні харчування").

Відбувся симпозіум, присвячений збагаченим харчовим продуктам. На ньому з доповідями виступили канд. технол. наук Л.М. Шатнюк ("Збагачені харчові продукти в концепції державної політики в галузі здорового харчування: наукові підходи і практичні рішення"), В.Д. Харитонов ("Деякі аспекти розвитку технологій збагачення молочних продуктів"), Дж. Ван Єйо (Голландія, "Аспекти використання соєвих інгредієнтів"), М.І. Медведєва ("Функціональні соковмісні напої"), О.П. Нечаєва ("Функціональні жирові продукти: технології, асортимент, ринок"), С.О. Шевельової ("Новий погляд на продукти, збагачені лактобацилами"), Р.Д. Паландової ("Пріоритетні напрями розвитку технологій та асортименту хлібобулочних виробів для профілактичного і лікувального харчування"), Т.В. Савенкової ("Методологія проектування кондитерських виробів спеціального призначення"), Д.Ю. Нілова ("Збагачення борошна: наукове обґрунтування, світовий досвід і практичне рішення").

Спеціальний симпозіум був присвячений особливостям харчування дітей у йододефіцитних регіонах. Були розглянуті такі питання: роль йоду у формуванні інтелектуального потенціалу нації (З.П. Касаткіна), значення есенційних мікронутриєнтів для розвитку когнітивних функцій у дітей (Л.О. Шеплягіна), пренатальна йодна профілактика і нервово-психічний розвиток у дітей (Л.М. Самсонова) та харчування дітей першого року життя у йоддефіцитних регіонах (Н.О. Коровіна із співавт.).

На симпозіумі "Система швидкого обслуговування. Довіра. За і проти" заслухані повідомлення проф. О.К. Батуріна ("Перекуси й основні прийоми їжі в харчуванні населення"), проф. С.А. Хотімченка ("Проблеми безпеки в системі швидкого обслуговування"), І.О. Коршунової ("Якісний і безпечний продукт — основа соціально відповідального бізнесу компанії "Макдональдс") та Л.Ю. Зазнобіної ("Макдональдс" — ініціатор впровадження багаторівневої системи якості і системи відстежування продукції в м'ясній індустрії").

На симпозіумі, присвяченому ролі жирів нового покоління у профілактиці й лікуванні аліментарно залежних захворювань, з доповідями виступили проф. О.К. Батурін ("Харчові жири в структурі харчування населення Росії"), С.М. Кулакова ("Сучасні уявлення про значення жирів у харчуванні дітей"), А.В. Погожева ("Практичні рекомендації з дотримання оптимального жирового компонента харчування").

Учасники симпозіуму "Харчування дітей: гігієнічні аспекти" заслухали доповіді проф. О.М. Фадєєвої із співавт. ("Сучасні підходи до підтримки грудного годування в Росії"), Л.П. Гульченка із співавт. ("Нормативна база в організації дитячого харчування"), Н.Є. Саннікової ("Особливості годування й розвитку дітей, які виховуються в умовах будинків дитини"), І.Ш. Якубової з співавт. ("Харчування і фізичний розвиток школярів"), В.Р. Кучми, Ж.Ю. Горлової ("Система навчання принципам раціонального харчування дітей і підлітків та оцінка її ефективності") та М.П. Могильного ("Шляхи покращення харчування в загальноосвітніх установах П'ятигорська").

На конгресі працювали симпозіуми, присвячені сої та соєвим продуктам, ожирінню у дітей, а також дієтичному харчуванню. На симпозіумі "Дієтичне харчування" виступили А.В. Погожева ("Сучасні підходи до лікувально-профілактичного харчування"), проф. В.О. Доценко "Методологія обґрунтування профілактичного і лікувального харчування"), Т.С. Попова ("Питання організації ентерального харчування в Російській Федерації"), Д.Б. Никитюк ("Морфометрія в оцінці ризику розвитку аліментарно залежних захворювань людини. Нові підходи"), І.Л. Медкова ("Використання вегетаріанських дієт у лікувальному харчуванні"), В.М. Луфт ("Значення ентеральних дієт у лікувальному харчуванні"), Т.Ю. Гроздова ("Нутритивна підтримка у багатопрофільному стаціонарі"), С.І. Матаєв ("Проблеми лікувально-профілактичного харчування у регіонах Крайньої Півночі"), доктор мед. наук П.О. Карпенко ("Деякі аспекти клінічних досліджень спеціалізованих харчових продуктів").

На конгресі відбувся симпозіум "Проблеми лікувального харчування у дітей", де виступили з повідомленнями Т.Є. Боровик із співавт. ("Дієтотерапія харчової непереносимості у дітей раннього віку"), Т.М. Сервачова ("Аліментарна корекція функціональних порушень органів травлення у дітей раннього віку"), Н.М. Шиліна з співавт. ("Омега-3-поліненасичені жирні кислоти у харчуванні дітей: нові дані"), Н.О. Коровіна ("Проблеми рахіту у сучасних дітей"), О.Д. Царегородцев із співавт. ("Спадкові ензимопатії: значення дієтотерапії"), В.О. Таболін, Ю.Г. Мухіна ("Мальабсорбція у дітей раннього і більш старшого віку").

На симпозіумі "Харчові зооантропонозні інфекції й питання дієтотерапії гострих діарей у дітей" розглянуті питання сальмонельозу, викликаного S. enteritidis (Л.М. Мілютіна), кампілобактеріозу (О.В. Горелов), лікування гострих кишкових інфекцій з алергійною патологією (Д.В. Усенко), дієтичних підходів у комплексній терапії тяжких гострих клінічних інфекцій у дітей першого року життя (А.О. Плоскірєва), пробіотичних продуктів в дієтотерапії кишкових інфекцій (Л.І. Єлезова).

На симпозіумі "Нові технології організації харчування школярів і студентів" розглянуті актуальні проблеми харчування цієї групи населення в Росії (В.Р. Кучма, Ж.Ю. Горлова), управлінські й технологічні аспекти цієї проблеми (В.В. Чернігов), сучасні системи організації шкільного харчування (І.Ш. Якубова), можливості використання продуктів функціонального харчування для нормалізації обмінних процесів (Д.І. Вольфович), проблеми дитячого і функціонального харчування (Б.О. Шендеров), особливості харчування учнів коледжів і студентів та його вплив на стан здоров'я і успішність (О.В. Скальний із співавт.).

На конгресі була приділена увага регіональним проблемам харчування дітей, зокрема, в Сибіру та в Санкт-Петербурзі.

Окремий симпозіум був присвячений структурі харчування і стану здоров'я населення Росії, на якому представлені результати досліджень національної репрезентативної вибірки (О.К. Батурін із співавт.), моніторинг харчування Північно-Західного, Уральського, Сибірського федеральних округів та м. Мурманська.

Під час роботи конгресу відбулись робоча нарада, на якій були обговорені питання організації Російської асоціації дієтологів і нутриціологів, та Пленум Наукової ради з медичних проблем харчування. Матеріали конгресу опубліковані.