УДК: 613.2

ЗНАЧЕННЯ НАТУРАЛЬНИХ ЕНТЕРОСОРБЕНТІВ (ХАРЧОВІ ВОЛОКНА) В СУЧАСНОМУ РАЦІОНІ ХАРЧУВАННЯ

Н.В. Давиденко, кандидат мед. наук

ННЦ "Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска" АМН України, м. Київ

SUMMARY. Quantile analysis showed that the average level of total serum cholesterol and triglycerides, as well as number of patients with IHD, hyperlipoproteinemia, overweight and arterial hypertension were 2–3 times higher in the group of low foot fiber consumption than in upper consumption quantiles. On the basis of these data special dietary recommendations were elaborated.

В Україні серцево-судинні захворювання (ССЗ) посідають перше місце за смертністю та інвалідизацією населення. Епідемія ішемічної хвороби серця (ІХС) і атеросклерозу, у різних його проявах, зумовлена, в основному, соціально-економічним станом країн, в яких за відносно короткий термін змінився спосіб життя населення, зокрема характер харчування [1]. В епідеміологічних дослідженнях встановлено тісний кореляційний зв'язок між фактичним харчуванням населення і поширеністю ІХС та її факторів ризику (ФР). Харчові волокна (ХВ) та інші неспецифічні ентеросорбенти ефективно застосовують як засоби, що покращують роботу травного каналу, сприяють зниженню зайвої маси тіла, рівня глюкози в крові та токсичних речовин в організмі, але недостатньо вивчені при ССЗ [2, 4].

Мета — в рамках епідеміологічного дослідження, на основі стандартизованих методів, визначити вміст ХВ у раціонах фактичного харчування неорганізованої популяції населення м. Києва, їх зв'язок з ФР ІХС та оцінка впливу дієт з достатнім вмістом ХВ на поширеність ІХС, гіперхолестеринемії (ГХС) та інших ФР.

Матеріал і методи. Методом "добового відтворення" вивчені особливості харчування неорганізованої популяції чоловіків та жінок (787 осіб) віком 20—59 років з використанням муляжів харчових продуктів і страв [3]. Для визначення поширеності ФР прийняті такі критерії: артеріальну гіпертензію (АГ) діагностували, якщо систолічний артеріальний тиск перевищував 160 мм рт.ст., діастолічний — 95 мм рт.ст.; ГХС та гіпертригліцеридемію — рівень ХС перевищував 5,17 ммоль/л, тригліцеридів — 2,26 ммоль/л; надмірну масу тіла (НМТ) — якщо індекс Кетле перевищував 29. У 210 пацієнтів з ГХС протягом 1 року проводили дієтопрофілактику з використанням режиму раціонального харчування та корекцією вмісту ХВ, у тому числі у 98 (1-а група) — за допомогою продуктів харчування, у 112 (2-а група) — додаванням до раціонів натурального ентеросорбенту "Холесорб", виготовленого фірмою "Норт" з високоякісних сортів пшениці у дозі 8 г на добу протягом 2 тиж. на 1 міс. До контрольної групи включено 100 пацієнтів, які не дотримувалися дієтологічних рекомендацій.

Результати та їх обговорення. Виявлено у фактичному харчуванні населення недостатній вміст ХВ — (15,0±5,2) г/добу, у пацієнтів з ІХС він становив 6–10 г/добу, що було в 2–3 рази нижче за норму (20–30 г/добу) [5]. Найбільш несприятлива ситуація відзначена у зимово-весняний період, коли рівень ХВ становив (14,0±3,9) г/добу, та в пацієнтів віком 30–39 років — (13,8±5,6) г/добу.

Методом квантильного аналізу проаналізовано частоту ІХС, ФР в осіб, які вживали багато та мало ХВ. Поширеність ІХС, дисліпопротеїдемії (ДЛП),НМТ і АГ була у 2–3 рази вища у пацієнтів, які споживали мінімальну кількість ХВ (рис.).

Дієтологічна корекція раціонів показала, що кількість ХВ збільшилася у 2–3 рази і становила у середньому в 1-й групі — 22,8 г/добу, у 2-й групі — 22,3 г/добу. Паралельно із змінами харчування, зокрема споживанням ХВ, змінювався і ліпідний спектр плазми крові. Так, у 1-й групі частота ДЛП знизилася на 38,3%, у 2-й групі — на 49,6%, тобто в 1,5–2 рази, у контролі цей показник практично не змінився. Рівень ХС у плазмі крові знизився у пацієнтів 1-ї групи з 7,00 ммоль/л до 6,49 ммоль/л (Р<0,05), 2-ї групи — з 7,14 ммоль/л до 5,86 ммоль/л (Р<0,01), тобто відповідно на 7 і 18%. Коефіцієнт атерогенності у пацієнтів 1-ї групи зменшився з 4,5 до 2,6, тобто в 1,7 рази, 2-ї групи — з 4,6 до 2,2, тобто в 2,1 рази.

Поширеність НМТ знизилася в 1-й групі на 12%, в 2-й - на 15%, при цьому біомас-індекс (БМІ) зменшився відповідно на 6,8 і 10%. Позитивна різниця поширеності АГ та ІХС встановлена у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп порівняно з такою в контролі.

Висновки. Фактичне харчування населення поряд з іншими атерогенними ознаками (надмірне вживання тваринних жирів, ХС, цукру та ін.), характеризується недостатнім вмістом ХВ. Встановлене самостійне значення недостатньої кількості ХВ в раціоні у формуванні ліпідних показників крові, АТ, надмірної маси тіла, а також поширеності ІХС.

Визначена висока ефективність корекції раціону за допомогою харчових продуктів, збагачених натуральними ентеросорбентами, як гіполіпідемічного та антисклеротичного засобу. Необхідні подальші розробки, направленні на виготовлення продуктів, збагачених харчовими волокнами, для профілактики найбільш поширених хвороб на землі.

Література
1. Корнацький В.М. Проблеми здоров'я суспільства та продовження життя // Київ. —2006. —136 с.
2. Рыженков В.Е., Ремезова О.В., Беляков Н.А. Пищевые волокна и синтетические неспецифические энтеросорбенты: гиполипидемическое и антисклеротическое действие // Вопросы питания. —1991. —№5. —С. 11–18.
3. Халтаев Н.Г., Денис Б. Количественная оценка потребления пищевых веществ в эпидемиологических исследованиях сердечно-сосудистых заболеваний // Кардиология. —1976. —№9. —С. 112–118.
4. Eastwood M.A., Passmore R. The effect of the polysacharide composition and structure of dietary fibers on fecal termination and fecal excrementation // Lancet. —1983. —Vol.2, №8443. —P. 202–206.
5. Truswell A.S. Cereal grains and coronary heart disease // Europ. Journal of Clinical Nutr. —2002. —№56. —C. 1–14.