|
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ УДК 613.27:616-084-055.26:614.876 ФАКТИЧНЕ ХАРЧУВАННЯ ВАГІТНИХ ЖІНОК, ЯКІ НАРОДИЛИСЬ ТА ПРОЖИВАЮТЬ В РЕГІОНАХ, ПОТЕРПІЛИХ ВІД АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕСІ.Т. Матасар, Л.А. Горчакова, В.І. Матасар, Л.М. Петрищенко, М.С. Мельничук Науковий центр радіаційної медицини АМН України, м. Київ РЕЗЮМЕ. В статье обобщены результаты исследований состояния фактического питания беременных женщин, которые родились и проживают на загрязненных радионуклидами территориях. Установлено, что питание беременных женщин несбалансированно и не соответствует физиологическим потребностям в белках, жирах и углеводах. Для предупреждения развития заболеваний, вызванных некачественным и неполноценным питанием, необходимо осуществление профилактических мероприятий, направленных на оптимизацию потребления незаменимых нутриентов. SUMMARY. The paper deals with the results of researches of actual nutrition state of pregnant women, who were born and live on the territories contaminated with radionuclides. As a result of the researches it was found that the nutrition of pregnant women was irrational and did not match their physiological needs in proteins, lipids, carbohydrates. In order to prevent the development of diseases caused by inadequate and irrational nutrition, it is necessary to undertake prophylaxis measures, directed to the optimization of essential nutrients usage. Необхідність забезпечення вагітних жінок збалансованим харчуванням зумовлена тим, що як нестача, так і надлишок нутриєнтів в раціоні має небажаний вплив на здоров'я матері та на формування і розвиток майбутньої дитини. В разі нутриєнтного дефіциту плід не отримає необхідну для розвитку кількість поживних речовин. Проте значна тривала нестача в раціоні харчування вагітної жінки білків, жирів, вуглеводів, мінералів і вітамінів шкідлива для формування та розвитку плоду. Ось чому і помірні, і значні дефіцитні стани в харчуванні вагітної жінки потребують уваги з боку як родини, так і всього суспільства. За даними центру медичної статистики МОЗ України після аварії на ЧАЕС в окремих регіонах і в Україні в цілому підвищився рівень загальної захворюваності населення [1, 2], зросла кількість випадків патологічної вагітності та пологів у період з 1986 по 2007 рр. [3]. Науковці лабораторії гігієни харчування та безпеки їжі НЦРМ АМН України проводять динамічні спостереження за станом фактичного харчування населення регіонів, що зазнали радіаційного забруднення. Результати досліджень показали, що найбільші недоліки в харчуванні притаманні жінкам фертильного віку [4]. Саме ця категорія обстежених, за нашим прогнозом, має найбільший ризик виникнення захворювань аліментарного та аліментарнозалежного ґенезу [4, 5, 6]. Повноцінне харчування жінок фертильного віку здатне запобігти патологічному перебігу пологів у майбутньої матері, зумовленому харчовими факторами. Проте на сьогодні невідомо, дефіцит яких саме харчових речовин превалює у харчуванні вагітних жінок. У зв'язку з цим формувалася мета роботи — вивчити особливості харчування вагітних жінок, які народились та проживають на радіоактивно забруднених територіях. Для досягнення мети фактичне харчування вивчали за допомогою 24-годинного анкетно-опитувального методу. Контингент для досліджень формували за випадковою вибіркою серед вагітних жінок віком 18–29 років, які народились та проживають в Іванківському районі Київської області. Хімічний склад раціонів харчування вивчали з використанням рекомендованої ВООЗ комп'ютерної програми Опитування жінок віком 18–29 років показало, що вагітність, особливо у І триместрі, практично не впливала на їхні харчові звички та не викликала потреби у підвищенні об'єму вживаної їжі. Однак останнє свідчить про те, що і до вагітності обстежені жінки обмежували себе в обсязі вживаної їжі. Так, для жінок віком 18–29 років енергетична цінність добових раціонів повинна становити 2600 ккал. Проте обстежені на Наведене свідчить про те, що вагітні жінки, у яких пластичні і енергетичні процеси відбуваються на більш інтенсивному рівні, вживали їжу, калорійність якої значно нижча фізіологічних потреб для невагітних жінок цієї ж вікової категорії. Аналіз хімічного складу раціонів харчування обстежених жінок показав, що їхня їжа була незбалансована за вмістом основних поживних речовин. Так, якщо у збалансованому харчовому раціоні енергетичні квоти білків, жирів і вуглеводів повинні складати відповідно 11; 25 і 64%, то в раціонах обстежених нами жінок ці показники становили у І триместрі: білків — 11,46%, жирів — 36,06%, вуглеводів — 52,48%, а у ІІ та ІІІ триместрах відповідно 11,96; 33,24 і 54,80% та 12,23; 35,19 і 52,58%. Наведені дані свідчать про те, що енергетична цінність раціонів за квотою білків була найбільш близька до рекомендованих величин, за квотою жирів — надлишковою, а за квотою вуглеводів була нижчою за фізіологічні потреби невагітних жінок відповідного віку. Як свідчать дані таблиці 1, при рекомендованій величині вживання загального білка близько 70—72 г/добу вагітні жінки споживали від 50,4±3,8 до 60,4¯6,7 г/добу (табл. 1). За умов оптимального загального вмісту білка, у харчових раціонах обстежених мало місце порушення співвідношення між тваринними та рослинними білками. Квота тваринних і рослинних білків в раціонах вагітних жінок у І, ІІ, ІІІ триместрах складала 45:55; 49:51; 48:52 відсотків відповідно, при рекомендованому співвідношенні 55:45. Як відомо, тваринні білки краще засвоюються організмом людини, вони багатші на вміст амінокислот. Велика цінність тваринних білків обумовлена значним вмістом гемового заліза. Наведені в таблиці 1 дані свідчать про те, що жінки споживали більше рослинних білків, ніж тваринних, що безумовно вплинуло на амінокислотний склад вживаної їжі. Одним із основних критеріїв оцінки амінокислотного складу є співвідношення між есенціальними амінокислотами. Результати проведених досліджень показали, що харчові раціони вагітних жінок були дефіцитними за вмістом низки амінокислот (табл. 2). Найбільш дефіцитними були харчові раціони вагітних за вмістом метіоніна і триптофана, і менш дефіцитними — за вмістом валіна та ізолейцина. Споживання амінокислот вагітними жінками було найменшим у І триместрі вагітності та майже однаковим у ІІ і ІІІ триместрах. Недостатнє споживання жінками незамінних амінокислот у І триместрі дуже шкідливо для майбутньої дитини тому, що саме у І триместрі відбувається формування органів і систем плоду. Співвідношення між окремими амінокислотами в раціонах вагітних не відповідало оптимальним фізіологічним значенням і свідчило про розбалансованість харчування за амінокислотним складом. Незбалансованість амінокислотного складу, так як і недостатність білка, може призвести до погіршення процесів абсорбції, транспортування і депонування ряду вітамінів, порушення утворення комплексів, зниження знешкоджуючої функції печінки, функціонування травної системи і розладу процесів гомеостазу. Необхідно зауважити, що в організмі жінок, які тривалий період мешкають на радіоактивно забруднених територіях, відбувається зменшення метаболічного запасу вільних амінокислот, в першу чергу сірковмісних [8]. Причина цього феномену полягає в активації процесів пероксидації, що відбувається під впливом іонізуючого опромінення. Внаслідок процесів пероксидації хімічні зв'язки у SH-групах амінокислот, що містять сірку, розриваються, а біологічна активність сполук знижується. Зменшення концентрації в організмі активних форм метіоніну є одним з факторів формування стану стійкої тригліцеридемії і гіперхолестеринемії. Тому для жінок, які проживають на радіаційно забруднених територіях, особливого значення набуває харчування, збагачене на білки, що містять сірку. Вивчення жирнокислотного складу фактичних раціонів харчування жінок фертильного віку, які проживають в Іванківському районі Київської області, свідчить про те, що жінки в усіх триместрах вагітності споживали достатню кількість тваринних і рослинних жирів для задоволення фізіологічних потреб організму. Проте жирнокислотна компонента раціонів харчування вагітних була дефіцитна за вмістом поліненасичених жирних кислот (ПНЖК). Споживання ПНЖК було вдвічі меншим, ніж рекомендовані величини протягом всього терміну вагітності. Особливо значним був дефіцит жирних кислот родини ?6 . Їхня кількість в харчуванні жінок у І, ІІ і ІІІ триместрах складала лише 19,5; 15,5 і 26,8% від рекомендованої величини (табл. 3). Відомо, що вагітні жінки, особливо у третьому триместрі, потребують збільшеної кількості в раціонах харчування жирних кислот родини w3 і w6, необхідних для нормального розвитку нервової системи плоду. ПНЖК повинні забезпечувати близько 10% від сумарної енергетичної цінності раціонів, а оптимальне співвідношення між w6- та w3-жирними кислотами повинно становити 1:10 [9]. У обстежених нами жінок це співвідношення становило 1:23, 1:30, 1:18 відповідно у І, ІІ, ІІІ триместрах вагітності. В раціонах обстежених w3-жирних кислот не вистачало, проте вони усе ж таки споживалися у складі рослинних (переважно соняшниковій) олій. Що стосується w6-жирних кислот, що містяться в жирі морських риб північних морів, грецьких горіхах та арахісові і льняній оліях, то вони споживалися жінками рідко або зовсім не вживались. Таким чином, на фоні недостатнього споживання вагітними жінками ПНЖК спостерігалося спотворення фізіологічного співвідношення w6-, w3-жирних кислот. Відомо, що ПНЖК в організмі мають виражений гіпохолестеринемічний ефект, а дефіцит ПНЖК сприяє підвищенню рівня холестерину в крові. ПНЖК в організмі забезпечують синтез фосфоліпідів клітинних мембран. Звісно, що розбалансування жирнокислотного складу їжі за рахунок збільшення в її складі НЖК призводить до суттєвих змін жирнокислотного складу мітохондріальних і клітинних мембран та порушень їхніх функціональних властивостей [10]. Обмеження у вживанні хліба та картоплі (жінки свідомо мало або зовсім не вживають цих продуктів за різних причин) вплинуло на загальний вміст вуглеводів у раціонах харчування вагітних жінок, які проживають в Іванківському районі Київської області. Їх вміст коливався від 227,8±12,9 до 272,9±26,2 г/добу. При цьому кількість спожитих вуглеводів у другому триместрі вагітності була найвищою, однак не задовольняла потреби навіть невагітних жінок першої групи інтенсивності праці. Дефіцит в середньому становив: у першому триместрі вагітності — 180 г/добу, в другому триместрі — 135 г/добу, в третьому триместрі — 162 г/добу. При цьому забезпеченість моно- та дисахаридами була на верхній межі фізіологічних потреб. Забезпеченість полісахаридами, окрім пектину, була незадовільною (табл. 4). Відомо, що порушене співвідношення між простими та складними вуглеводами в раціоні харчування негативно впливає на стан метаболічних процесів. Надлишок простих вуглеводів в організмі призводить до порушення циклу Кребса і акумуляції ацетилкоензиму А, котрий бере участь у біосинтезі жирних кислот та холестерину [10]. Окрім того, при надлишковому вмісті цукрів в крові, значна їх частина використовується для утворення жиру, в результаті чого підвищується рівень ліпідів в сироватці крові, що формує фактор ризику розвитку коронарного атеросклерозу та ішемічної хвороби серця [11]. Тривала недостатність в харчуванні харчових волокон викликає порушення діяльності травної системи, а також є фактором ризику розвитку ожиріння, жовчнокам'яної хвороби, цукрового діабету, атеросклерозу та ряду інших хвороб аліментарнозалежного ґенезу [11]. Щодо пектину та клітковини, то вони знижують бродильні процеси в кишечнику, зв'язують токсичні речовини як екзогенного, так і ендогенного походження. Таким чином, харчування вагітних жінок, які народились та проживають на забруднених територіях Іванківського району Київської області, незбалансоване за вмістом жирів, білків та вуглеводів. Деформація у співвідношенні енергетичної та пластичної компоненти в раціоні харчування, нестача ряду амінокислот, складних вуглеводів та ПНЖК, особливо родини w3 та w6, може викликати порушення обмінних процесів і, як наслідок, погіршення здоров'я вагітної жінки та процесів дозрівання дитини. Література |