|
ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ ТОКСИКОЛОГИЯ УДК 614.2 (477) ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ ФАКТОРІВ ТА ПРОФІЛАКТИКИ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ В.М. Корнацький, О.Ю. Кулик Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ Будучи критерієм якості життя, здоров'я є невід'ємною складовою соціального, економічного і культурного розвитку суспільства. Одна з найважливіших проблем здоров'я населення України — неінфекційні захворювання. Найпоширенішими з хронічних неінфекційних захворювань (ХНІЗ) є хвороби системи кровообїгу (ХСК). Несприятлива соціально-економічна ситуація в суспільстві, стреси, широке поширення шкідливих звичок сприяють підвищенню показників захворюваності та смертності від серцево-судинної патології. На кожні 100 тис. населення України щороку майже 3 тис. захворює і третина хворіє. Близько 500 тис. людей вмирає передчасно, що скорочує середню тривалість життя на 10 років у порівнянні з країнами Євросоюзу, на 5 — із середньоєвропейським рівнем (табл. 1). За рекомендацією ВООЗ, в межах Європейської політики з досягнення здоров'я для всіх у 2000 р. вірогідна тривалість життя повинна становити не менше 75 років. 20 країн цей рубіж перейшли. Україна серед 47 країн посідає 42 місце. На фоні зниження в 1990–2000 рр. смертності населення Європи на 20 %, в нашій державі її збільшення по причині хвороб системи кровообігу досягло 40 %. В 1999 році на серцево-судинну патологію приходилося 59,8 % від загальної кількості померлих. Економічний аналіз охорони здоров'я свідчить про кризовий стан системи. На 2000 р. передбачені витрати складають 4 млрд. 298 млн. 900 тис. гривень, що становить 2,85 % від внутрішнього валового продукту (ВВП). За оцінкою ВООЗ, фінансування нижче 5 % практично не забезпечує мінімальної медичної допомоги. Для порівняння, цей показник у США — 14 %, Швеції — 11 %. Німеччині — 9 %, середній по Євроспильноті — в межах 10 % (на фоні практично в 10 разів більшого ВВП від рівня на 1 мешканця України), що забезпечує 75–85 % потреби здоровоохоронних заходів (в Україні фактично 15–25 %) [1]. Нами вивчалась роль соціально-економічних факторів впливу на особу. Прослідковується деяка закономірність між смертністю населення України, середнім віком населення (чим старіше населення, тим більша смертність) і матеріальним добробутом (середньомісячна заробітна плата). Деякі данні наведені в табл. 2. В м. Києві та Запорізькій області середній вік населення нижчий від середнього по Україні, заробітна плата вища середніх показників, а смертність нижча від середньої по Україні. Протилежна ситуація спостерігається в Чернігівській області: смертність значно перевищує середній показник по Україні, середньомісячна заробітна плата значно нижча, а середній вік населення значно вищий середніх показників. Таким чином, прослідковується кореляційний зв'язок між середнім віком, середньомісячною заробітною платою та смертністю населення. Одним із соціальних факторів, який невпинно продовжує збільшуватись, є стан безробіття. Так, в 1996 р. кількість зареєстрованих безробітних по Україні становила 126,9 тис., а в 1999 р. — 1003,2 тис. Зрозуміло, що неблагополучне становище в соціальній сфері викликає емоційне, стресове перенапруження людини, що має істотне значення для розвитку серцево-судинних хвороб. Значний вплив на стан здоров'я мають екологічні фактори, які включають рівень забруднення повітря, об'єм стічних вод, кількість мінеральних добрив та пестицидів в грунті, рівень радіації та інше. Відомо, що забруднення навколишнього середовища негативно впливає на стан здоров'я населення, спричиняючи 21 % від всіх смертей в Україні. На початку 1990-х р. забруднення 1 м2 в Україні було в 6,5 рази вищим, ніж в США, і в 3,2 рази вище, ніж в країнах Європейської спільноти. Атмосферне забруднення негативно впливає на 17 млн. мешканців України (34 % від загальної кількості), в той же час 11 млн населення (28 %) проживають на територіях, де забруднення повітря досягає рівнів, небезпечних для життя. Особливе занепокоєння викликають Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Запорізька і Харківська області, де розташовані металургійна, вугільна, хімічна, будівельна, атомна індустрії. Наприклад, в Донецькій області щильність забруднення повітря на 1 км2 перевищує середній показник по Україні в 6,3 рази, а в Луганській області — в 3,5 [2]. Детальніше зупинимося на взаємозв'язку рівня забруднення повітря, об'єму стічних вод та смертності населення в промисловому регіоні країни. З наведених в табл. 3 даних видно, що ці показники в промисловому регіоні значно перевищують середні по Україні. В Закарпатській і Херсонській областях показники рівня забруднення повітря і об'єми стічних вод значно нижчі середніх по Україні, відповідно і смертність там нижча середніх показників (табл. 3). Хоча в наведенних даних не прослідковується значної кореляції, вплив цих факторів на здоров'я населення вагомий. Важливим за значенням фактором, який обумовлює стан здоров'я населення по окремих областях (Житомирська, Київська, Рівненська, Чернігівська), є вплив наслідків аварії на ЧАЕС. З наведеного на рисунку графіку видно, що за період 1985–1999 рр. відмічається зростання смертності від хвороб системи кровообігу (ХСК) в Україні в цілому, але воно більше в постраждалих областях. Так, смертність від ХСК за вказаний період в середньому по Україні зросла на 16,4 %, а в забруднених областях на 22,5 %. В умовах економічної кризи, обмеженого фінансування охорона здоров'я перебуває в скрутному становищі, особливо це стосується сільського населення. Рівень медичної допомоги, забезпеченість ліжками, лікарськими засобами на селі суттєво відстають від міста, а зруйновані транспортні комунікації, дорожнеча проїзду на транспорті позбавили переважну частину мешканців села своєчасно отримати кваліфіковану медичну допомогу. Необхідно зазначити, що сільські мешканці, які складають 33 % всього населення України, звертаються до лікарів значно менше, ніж жителі міст, хоча закономірності загальної захворюваності ідентичні [3]. Смертність від ХСК серед сільського населення в 1,5 рази вища, ніж серед міського. Ситуацію, яка склалася, можна пояснити не тільки економічними, соціальними, екологічними та медичними негараздами, але й низькою санітарною культурою більшості населення. Таким чином, існуюча система охорони здоров'я України потребує реформування, перерозподілу коштів та фінансування окремих програм з метою максимального забезпечення покращання здоров'я в сучасних умовах. Пріоритетною повинна бути профілактична стратегія в межах всієї системи охорони здоров'я. Позитивних результатів можна досягти після впровадження науково-обгрунтованої політики профілактики. Така політика необхідна, як на регіональному, так і на національному рівнях. Необхідно проводити санітарно-освітню роботу з населенням, спрямовану на заохочення людей підтримувати і зміцнювати здоров'я, позбавитися шкідливих звичок [3]. Література |