Світла пам'ять

Академік Валерій Веніамінович СМІРНОВ

Українська мікробіологія та медицина зазнали тяжкої втрати — на 66 році життя помер видатний український вчений, мікробіолог, вірусолог, заслужений діяч науки України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, лауреат премій ім. Д.К. аболотного та О.В. Паладіна, академік НАН України, відповідальний секретар Ради з питань науки та науково-технічної політики при Президентові України, директор Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, президент Товариства мікробіологів України, голова експертної комісії з протимікробних, противірусних та протипаразитарних лікарських засобів Державного фармакологічного Центру МОЗ України, головний редактор "Мікробіологічного журналу", голова Республіканської ради з проблеми "Біотехнологія" Валерій Веніамінович Смірнов.

В.В. Смірнов народився 7 березня 1937 р. в м. Таганрог Ростовської області. У 1961 р. закінчив Дніпропетровський медичний інститут. З 1962 по 1974 роки працював заступником директора заводу бактерійних препаратів НДІ епідеміології та мікробіології МОЗ України (м. Дніпропетровськ); з 1974 по 1977 роки — на посаді директора НДІ мікробіології та епідеміології МОЗ України (м. Львів); з 1977 року — директор Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України. Одночасно з 1992 по 2001 рік завідував кафедрою мікробіології і загальної імунології біологічного факультету Національного університету ім. Т.Г. Шевченка.

Велика обдарованість, працездатність, відданість науці дали змогу В.В. Смірнову пройти шлях від кандидата медичних наук до відомого вченого, професора, академіка Національної академії наук України. Він автор понад 400 наукових праць, 7 монографій і підручника для вищих навчальних закладів.

Основна частина наукової діяльності В.В. Смірнова була пов'язана з фундаментальними дослідженнями пробіотиків та антимікробних речовин бактерій і вищих рослин, вивченням закономірностей їх утворення, різних сторін біологічної активності, механізму дії. Він розробив наукові основи конструювання, біотехнології та використання біопрепаратів з живих культур аеробних спороутворюючих бактерій, розшифрував механізми дії пробіотиків, в тому числі пов'язані з транслокацією мікроорганізмів із шлунково-кишкового тракту до крові та органів теплокровних. Під його керівництвом були ізольовані, досліджені і захищені патентами нові антибіотичні речовини, утворювані бактеріями та вищими рослинами, створено і випущено близько 10 антимікробних препаратів для медицини, ветеринарії і рослинництва, які широко використовуються, в тому числі і за кордоном. Велику увагу В.В. Смірнов приділяв створенню і розвитку Української Колекції Мікроорганізмів — національного надбання нашої країни. Блискучі організаційні здібності, прекрасне розуміння актуальних напрямків науки дозволили йому перетворити Інститут мікробіології і вірусології в центр сучасної мікробіології, відомий не тільки в Україні, але й далеко за її межами.

Заслуги В.В. Смірнова відзначені високими державними нагородами — орденом Дружби народів, відзнакою Президента України — орденом " За заслуги", орденом "За трудові досягнення" та багатьма іншими.

Трудова наснага, сумління, порядність, людяність, щедрість душі — ось ті характерні риси, які привертали людей до Валерія Веніаміновича. Він дуже любив молодь і повсякденно піклувався про молоде покоління мікробіологів, якому належить — він був у цьому впевнений — майбутнє української науки.

Світла пам'ять про видатного вченого і прекрасну людину — Валерія Веніаміновича Смірнова назавжди залишиться в серцях його рідних, близьких, колег та учнів.

Президія Національної академії наук України
Відділення молекулярної біології, біохімії, експериментальної і клінічної фізіології
Колектив Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України
Відділ антибіотиків ІМВ НАН України
Товариство мікробіологів України
Редколегія і редакція "Мікробіологічного журналу"

Дедуле посвящается

Что такое жизнь? И зачем она нужна? Каждую секунду — борьба, борьба за выживание … И каждый решает сам … Решает всё … Быть или не быть? Жить или нет? А сейчас? Что сейчас? Он жил и боролся… Его жизнь — длинный путь, устланный шипами и застланный шелком. Жить и дарить радость… Любить и быть любимым… Что ещё может принести такую радость, сделать жизнь полной, насыщенной, яркой. А он был горячо любим и до безумия любил … меня … А что я? Я каждую секунду жила, думая о нём … Училась … думая о нём, злилась … на него … и обожала … его. Он — пример … Он — частичка меня …Я всё это время была его отражением … Пыталась быть … Ради него … Он растворялся во мне, а я — в нём. Жизнь — это только тоненькая ниточка, только миг, тот самый миг, который так дорог мне и каждому … Для него этот миг был прекрасным … И будет таким, пока его сила живёт во мне! Он — вечность.

Анна Смирнова
14,5 лет