ЛІКУВАННЯ ІНТОКСИКАЦІЙ УДК 612.35+591.132 Н.О. Карпезо, к.б.н, О.М. Гурняк, С.М. Цивінська, О.В. Линчак, В.К. Рибальченко, д.б.н. ГЕПАТОПРОТЕКТОРНІ ВЛАСТИВОСТІ СУКЦИНАТУ НАТРІЮ ЗА УМОВ ОТРУЄННЯ ГЕРБІЦИДОМ 2,4-ДНДІ фізіології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Широке застосування у сільському господарстві різних за призначенням пестицидів спонукає не тільки вивчати їх токсичну дію на організм теплокровних, а й шукати шляхи запобігання шкідливих впливів. Токсикологія гербіциду Пошук засобів для лікування отруєнь Вміст сукцинату в тканинах організму людини і тварин складає 0,2—0,8 ммоль/кг, в плазмі крові — не перевищує 0,04 ммоль/л [7]. У високих дозах сукцинат активує коагуляційний потенціал крові, що призводить до швидкого виснаження і зриву антикоагуляційних механізмів. При гістологічному дослідженні виявлено численні прояви синдрому диссемінованого внутрішньосудинного згортання крові, коли одночасно утворюються мікротромби і прогресує кровоточивість. У печінці, крім набряку паренхіми, виявлено великі ділянки дистрофії та некроза гепатоцитів. Отже, особливостями токсичного впливу сукцинату натрію є швидкоплинність і тригерний механізм дії, а його характер зумовлений гіпер- та гіпокоагуляційними зсувами гемостазу з ознаками ішемічних (тромботичних) змін в органах і тканинах [10, 11]. Гепатотропна дія сукцинату пов'язана з підвищенням співвідношення Мета нашої роботи — визначити в експерименті гепатопротекторні властивості сукцинату натрію при дії Матеріали і методи дослідження Досліди проводили на нелінійних білих щурах-самцях масою 150—200 г. Щурів утримували на стандартному харчовому раціоні в умовах віварію. Досліджувані речовини вводили внутрішньошлунково щодня зранку до годування за допомогою зонду протягом 1 місяця. Гербіцид Для гістологічного аналізу печінку фіксували у суміші Буена, після стандартної гістологічної обробки заливали у парафін. Зрізи товщиною 5—7 мкм забарвлювали гематоксиліном Бемера з дофарбуванням еозином та оранжем G. Функціональний стан печінки визначали, базуючись на морфометричних показниках та за ферментативною активністю аланінамінотрансферази (АЛТ) і аспартатамінотрансферази (АСТ) у гомогенатах печінки та в сироватці крові. Площі поперечного перетину гепатоцитів та їх ядер у центролобулярній та перипортальній зонах вимірювали за допомогою цитологічного аналізатору "Интеграл-2MT", діаметр синусоїдів та висоту ядер ендотеліальних клітин — за допомогою окуляр-мікрометру. Рахували також кількість двоядерних та поліплоїдних гепатоцитів у полі зору мікроскопу (ок. 15, об. 40) окремо у центролобулярній та перипортальній зонах. Відносну кількість двоядерних та поліплоїдних клітин виражали у відсотках. Для визначення активності ферментів користувалися стандартними наборами для колориметричного визначання аланінамінотрансферази (АЛТ) і аспартатамінотрансферази (АСТ) фірми Human (Німеччина). Реакцію проводили кінетичним методом на напівавтоматичному аналізаторі "Мікролаб 200" (Нідерланди) при 340 нм. Одиницею активності (Е) ферменту вважали ту його кількість, яка каталізуює перетворення 1 мкмоль субстрату за 1 хв за даних умов. Ферментативну активність перераховували на мг білка в сироватці та гомогенаті (Е/мг білка). Статистична обробка результатів була проведена за критерієм Ст'юдента. Для відповідних розрахунків використовували стандартний пакет програм статистичного аналізу Microsoft Excel 97. Результати та їх обговорення У контролі печінка щурів має типову будову. Гепатоцити мають округло-полігональну форму і містять округлі ядра з чітко окресленими ядерцями. Площі поперечного перетину гепатоцитів (надалі будемо обмежуватись терміном "площі") центролобулярної зони печінкової часточки становлять 269,3±13,4 мкм2, а перипортальної — 38,5±1,3 мкм2. Площі ядер гепатоцитів дорівнюють, відповідно, 38,5±1,3 мкм2 та 36,5±1,2 мкм2 (табл. 1). Відносна кількість поліплоїдних клітин у центролобулярній та перипортальній зонах становить 12,9±0,7% та 14,0±0,6%, кількість двоядерних клітин дорівнює відповідно 16,2±1,4% та 10,5±0,8%. Гепатоцити утворюють тяжі, що галузяться і сходяться до центральної вени. Синусоїди, які впадають у центральні вени, добре виражені. Вони містять формені елементи крові. Діаметри їх дорівнюють 5,6±0,3 мкм. Висота ядер ендотеліальних клітин, що утворюють вистилку синусоїдів, становить 2,5±0,1 мкм (табл. 2). Ферментативна активність аланінамінотрансферази і аспартатамінотрансферази у сироватці крові та у гомогенаті печінки становить відповідно 57,0±3,64 і 1,64±9,43 Е/мг білка та 0,76±0,03 і 0,56±0,02 Е/мг білка. Після впливу гербіциду Розміри гепатоцитів центролобулярної зони печінкової часточки збільшуються до 313,8±13,3 мкм2. У перипортальній зоні вони залишаються без змін і становлять 264,3±21,4 мкм2. Середні показники площ гепатоцитів при дії гербіциду При дії гербіциду Отже гербіцид Сукцинат натрію викликає помітні структурні зміни у печінці. Виявлено значні відмінності у реакції гепатоцитів центролобулярної та перипортальної зон печінкової часточки. У центролобулярній зоні гепатоцити округло-полігональної форми, більш округлі, ніж контрольні, містять світлу цитоплазму, більш-менш рівномірно забарвлену гематоксилін-еозином. Границі клітин, особливо базальні, чітко окреслені. Ядра гепатоцитів мають округлу форму, добре контуровані, містять велику кількість дрібних та середніх розмірів ядерець. Площі гепатоцитів та їх ядер зростають відповідно до 310,7±14,8 мкм2 та 47,9±1,4 мкм2. Графік варіабельності площ ядер гепатоцитів центролобулярної зони показує не тільки значне зростання розмірів ядер переважної більшості клітин, а також наявність нової популяції активних клітин — поява другого піку на графіку варіабельності (табл. 1, рис. 1 А). Кількість поліплоїдних клітин зростає до 37,6±2,8%, а двоядерних практично не змінюється і становить 14,1±2,0%. У перипортальній зоні гепатоцити істотно змінені. Клітини мають чітко виражені границі. Вміст цитоплазми зміщено вакуолями до периферії клітин. Ядра великі, чітко окреслені, мають округлу або неправильну форму. Площі гепатоцитів та їх ядер зростають відповідно до 333,5±14,3 мкм2 та 51,6±2,6 мкм2. На графіку варіабельності площ ядер гепатоцитів, на відміну від центролобулярної зони, немає другого піку, проте видно появу певної кількості клітин, розміри ядер яких значно перевищують контроль (табл. 1, рис. 1 Б). Кількість поліплоїдних клітин зростає до 41,5±4,3%, а кількість двоядерних клітин має тенденцію до зменшення і становить 12,5±1,4%. Діаметр синусоїдів трохи зменшується і дорівнює 5,0±0,4 мкм. Висота ядер ендотеліальних клітин не змінюється і становить 2,3±0,1 мкм (табл. 2). При дії сукцинату натрію активність АЛТ у сироватці крові та в гомогенаті печінки не змінюється, а активність АСТ навіть зменшується (рис. 2). Отже сукцинат натрію істотно впливає на морфо-функціональний стан печінки. Привертає особливу увагу відмінність у реакції гепатоцитів центролобулярної та перипортальної зон печінкової часточки, хоча гепатоцити в межах всієї печінки перебувають у стані підвищеної функціональної активності. Сукцинат зменшує пошкоджуючий вплив При одночасній дії У перипортальній зоні також відбувається зростання площ гепатоцитів та їх ядер, хоча відносно менше, ніж у центролобулярній зоні. Площі гепатоцитів та їх ядер становлять відповідно 324.2±8.4 мкм2 та 46.9±1.1 мкм2 (табл. 1, рис. 1 Б). При одночасній дії гербіциду і сукцинату натрію кількість поліплоїдних клітин зростає у центролобулярній та перипортальній зонах печінкової часточки відповідно до 43.3±4.3% та 44.5±3.5%. Водночас кількість двоядерних клітин має тенденцію до зменшення, як при дії одного сукцинату, і дорівнює відповідно 13,5±1,9% та 12,8±1,5%. Синусоїди вірогідно звужені відносно контролю, проте менше, ніж під впливом одного Аналіз результатів проведених дослідів показав, що при одночасній дії >При одночасній дії гербіциду і сукцинату натрію гетерогенність реакції гепатоцитів набуває особливого значення. У центролобулярній зоні печінкової часточки, де, як відомо, найбільш інтенсивно відбуваються процеси детоксикації ксенобіотиків, розміри гепатоцитів зростають більше, ніж при дії кожного з препаратів окремо. Площі ядер гепатоцитів більші, ніж при дії сукцинату натрію, а під впливом одного гербіциду вони зменшуються. У перипортальній зоні розміри гепатоцитів такі ж, як під впливом одного сукцинату, а розміри ядер гепатоцитів значно менші. Тобто у перипортальній зоні більше виражена пригнічуюча дія гербіциду. В центролобулярній зоні, навпаки, активність гепатоцитів при одночасному впливові досліджуваних препаратів зростає. Водночас кількість поліплоїдних клітин в обох зонах печінкової часточки зростає однаково, що є свідченням посилення компенсаторних процесів в межах усієї печінки. Сукцинат натрію перешкоджає різкому звуженню синусоїдів і зменшенню ядер ендотеліальних клітин, що притаманне дії гербіциду Сукцинат натрію запобігає змінам у печінці, які призводять до підвищення ферментативної активності аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази у сироватці крові при дії гербіциду Література |