СВІТИ ФЛОРІАНА ЮР'ЄВА

Ця дивовижна людина здатна бачити звуки. Чути гармонію пластичних форм. Віршувати кольори та перекладати поетичні рядки з будь-якої мови на зрозумілу всім мову зримих образів...


Державний Президентський квартет
Національної філармонії України,
який виконував музику Гайдна,
разом із демонстрацією кольоромузичного
твору Ф. Юр'єва «Сім слів Гайдна».
У центрі – Флоріан ЮР'ЄВ.



       Флоріан Ілліч Юр'єв: художник, архітектор, скрипковий майстер, композитор. вчений... У нього вправні руки майстрового, абсолютний слух музики, чоло мислителя, розум філософа... Він існує начебто у кількох паралельних світах: світі звуків, кольорів, тендітних ліній та монументальних споруд.
       Він не тільки вільно пересувається між цими несхожими світами, а сам будує ці світи, з'єднує їх. перетворюючи на якесь метагалактичне утворення, ім'я якому «Світ Флоріана Юр'єва».
       Побачити цей світ в цілому щастило не багатьом. Музиканти не знали, що Юр'єв - художник та ще й вчений-кольорознавець, архітектори не підозрювали, що він - скрипковий майстер.
       І нарешті - сталося! Розчинилася брама, і Флоріан Ілліч запросив усіх бажаючих зазирнути у свій дивосвіт. побачити його кольори, відчути його звуки.
       Виставка проходила у Будинку архітектора, але не менше підстав було б влаштувати її у Будинку художника або у Національній Всеукраїнській музичній спілці, чи навіть у конференцзалі Інституту інформації відомій киянам як «летюча тарілка», яка й досі вражає своєю оригінальністю, навіть у співставленій з наймодернішими спорудами. Отая «тарілка», збудована за проектом Юр'єва, – символ нескореної творчої вдачі митця, його протесту проти сірості, одноманітності та примітивізму епохи типового проектування. Ця вдача гартувалася у Сибіру, де у засланні був закатований сталінським режимом батько Юр'єва - інтелігентна, високоосвічена людина. Ця вдача гартувалася у двобоях з чиновниками від культури та мистецтва, які, здавалося б, виходили переможцями - знищували його картини, псували плівку з його світломузичними композиціями, забороняли виконання ного романсів, накладали «вето» на розповсюдження тиражу його книг.
       Але в дійсності саме митець виходив з цієї боротьби непереможеним! Ледь його наздоганяли в одному із світів, як він ховався в іншому, і ніякому КДБ не під силу було б розшукати його у такій схованці. На деякий час Юр'єв «втік» у педагогічну діяльність. І ось результат – понад 300 учнів. різних, талановитих, вдячних. Твори двох з числа найяскравіших – Юрія Новікова та Стефана Мадяра – були представлені на виставці разом з роботами метра.
       Блукаючи різними світами, Юр'єв натрапив на таку дуже інтимну, потаємну справу, як майстрування скрипок - і захопився. Більш ніж 40 інструментів зробив майстер, які здобули міжнародне визнання і сьогодні високо цінуються за кордоном.
       Та Юр'єв не був би сам собою, якби обмежив себе (як це прийнято) досконалим відтворенням найкращих зразків минулого. І в цій справі, як в усій своїй творчості. Юр'єв сміливо експериментує, ламає традиції, шукає та знаходить нові рішення, робить винаходи та відкриття.
       Майже всі грані творчості Юр'єва знайшли своє відображення на виставці. Сам митець, презентуючи вернісаж, порівняв його з розбитим дзеркалом, в кожному уламку якого відбивається якийсь клаптик цілісної картини його здобутків. Щодо мене, більш доречним було б порівняння з сяючим кристалом, який світиться чарівним блиском багатогранного таланту майстра.
       За картинами Юр'єва можна спостерігати, який шлях пройшов художник – від полутонів лірично- реалістичного сприйняття оточуючого світу до чистих кольорів та чітких ліній філософського, узагальненого погляду на історію та сучасність.
       Цей погляд відбиває фактично народження та утвердження нового напрямку сучасного живопису, який сам його автор та засновник – Флоріан Юр'єв - називає «кольоротворні образи». В картинах цього напрямку Юр'єв постає і як художник, і як вчений-кольорознавець (до речі, єдиний в Україні фахівець такого рівня), і як музикант. У цих картинах певному настрою відповідає певний олорит, що споріднений з музичною тональністю. В них присутній іманентний часовий вимір, якого завжди прагнули митці. яким не вистачало статичності живописного полотна. Першоджерелами багатьох з них є музичні твори.
       Яскравим зразком цього напрямку є цикл картин «Сім слів Спасителя на Хресті». Аби відвідувачі відчули атмосферу натхнення, якого надав митцеві для написання цього твору геній Гайдна. Юр'єв запросив до участі в музичній частині виставки ансамбль «Класик-капріс». який виконав частини з квартету цієї ж назви. Виразно та мелодійно звучали в руках молодих талановитих артисток інструменти, виготовлені сучасними українськими майстрами, членами очолюваної Юр'євим Асоціації майстрів-художників по виготовленню музичних інструментів Національної Всеукраїнської музичної спілки, у тому числі - три скрипки роботи Флоріана Юр'єва.
       У концерті прозвучали також романси Юр'єва на вірші Франсуа Війона. Уїльяма Шекспіра та Павла Тичини у майстерному виконанні заслуженого артиста України Василя Манолова.
       Особливо слід відзначити виступ прекрасного скрипаля Германа Сафонова. Це була своєрідна презентація нової скрипки Флоріана Юр'єва. побудованої за його винаходами. Багатобарвне. переливчасте звучання «Фонтанів Аретузи» Кароля Шимановського якнайкраще продемонструвало чудові звукові якості інструмента, його універсальні можливості.
       За задумом організаторів виставки, концерт мав знаменувати її закриття. Але несподівано інтерес до виставки виявився настільки високим, що ії було подовжено ще на тиждень.

Андрій БІЛОУСОВ.


На головну сторінку