ЗАВДАННЯ ДЕРЖАВНОГО САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В ГАЛУЗІ ХАРЧУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

Лапушенко О.В.

Головний державний санітарний лікар України

Сьогодні накопичилась достатня кількість об'єктивних даних про прямий зв'язок харчування і стану здоров'я населення. Здорове харчування забезпечує нормальний ріст і розвиток дітей, сприяє попередженню захворювань, подовженню життя людей, підвищенню працездатності, стійкості до шкідливих чинників навколишнього природного та соціального середовища.

Реальний стан та проблеми в галузі харчування населення України полягають у тому, що протягом останніх років спостерігається стійке порушення в структурі харчування населення України. Наукові дослідження та данні статистики свідчать про різке зниження споживання біологічно цінних продуктів: м'яса і м'ясопродуктів на 37%, молока і молочних продуктів на 34,8%, яєць на 37,5%, риби на 81%, овочів і фруктів на 49% при одночасному стабільно високому рівню споживання хлібопродуктів, тваринного жиру, зернобобових продуктів, картоплі. У населення України спостерігається так званий "прихований голод" внаслідок дефіциту в харчовому раціоні вітамінів, особливо антиоксидантного ряду (А, Е, С), макро- і мікроелементів (йоду, заліза, кальцію, фтору, селену). Дефіцит вітамінів, макро- і мікроелементів, тваринного білка став масовим постійно діючим негативним чинником.

Нераціональне, розбалансоване, полідефіцитне харчування сприяє розвитку і різкому зростанню у населення хронічних неінфекційних захворювань: (серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, хвороб обміну, онкологічних), які набувають епідемічного характеру. "Прихований голод" загрожує фізичному і інтелектуальному здоров'ю нації.

Порушення структури харчування обумовлено, як недостатнім вживанням нутрієнтів (харчових речовин), в першу чергу вітамінів, макро- та мікроелементів (кальцію, йоду, заліза, фтору, селену та ін.), органічних кислот, повноцінних білків, так і нераціональним їх співвідношенням. Цьому сприяють місцеві, кліматичні, національні, соціальні особливості харчування, різке зниження енергозатрат у основної маси населення, застосування сучасних технологій виробництва, переробки, транспортування, розподілу та приготування їжі, які ведуть до втрати її незамінних компонентів а також, посилений постійний несприятливий вплив навколишнього середовища, що підвищує потребу в незамінних складниках їжі.

Знижується рівень грудного вигодування, погіршилися показники здоров'я та антропометричні показники дітей раннього віку.

Недопустимо низький рівень освіти населення з питань здорового, раціонального та лікувально-профілактичного харчування.

Виходячи зі значимості здоров'я населення в контексті розвитку і безпеки країни, з важливості раціонального харчування підростаючого покоління для майбутнього України, а також з необхідності прийняття термінових заходів з питань підтримки вітчизняних виробників сільськогосподарської сировини і харчової продукції для підвищення рівня самозабезпечення країни — стає зрозумілою необхідність створення єдиної державної політики в галузі харчування населення.

Під терміном "політика" у даній галузі експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я розуміють не що інше, як "згоду", "консенсус" серед партнерів з питань, які намагаються вирішувати стосовно підходів або стратегій, необхідних для забезпечення здорового харчування та здорового способу життя.

Державна політика в галузі здорового харчування — це комплекс заходів, спрямованих на створення умов, що повністю забезпечують потреби різних верств населення в раціональному і збалансованому харчуванні, адекватному національним традиціям і звичкам, віку, професії, стану здоров'я, економічному положенню та екологічній ситуації в країні, у відповідності до вимог сучасної медичної науки. Основними складовими державної політики в галузі харчування населення, на наш погляд, мають бути такі напрямки:
- перегляд, удосконалення, гармонізація гігієнічних нормативів та регламентів в галузі здорового та безпечного харчування, оптимізація методів ідентифікації і ефективного контролю відповідності харчової продукції і продовольчої сировини;
- наукове обґрунтування Базового національного стандарту якості здорового харчування, як науково визначеного, фізіологічно достатнього рівня повноцінного, збалансованого, раціонального, адекватного безпечного харчування людини, що гарантує належний за віком та способом життя стан її здоров'я.

Зрозуміло, що реалізація більшості названих складових здійснюватиметься за безпосередньою участю наукових та практичних установ державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом:
- наукового визначення (нормування) показників якості та безпечності харчування для здоров'я;
- державної реєстрації потенційно небезпечних факторів;
- державної реєстрації нормативних документів на харчові продукти, продовольчу сировину, супутні метеріали;
- обов'язкової державної санітарно-епідеміологічної експертизи харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх метеріалів, систем якості виробництва харчових продуктів та послуг у сфері громадського харчування;
- встановлення та додержання порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів;
- здійснення постійного державного санітарно-епідеміологічного нагляду за виробництвом, ввезенням в Україну та реалізацією харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;
- державної акредитації контролюючих установ та лабораторій.

Державна система забезпечення якості та безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини в Україні базується на засадах пріоритетності збереження і зміцнення здоров'я людини перед економічним ефектом від їх виробництва і реалізації.

Це положення закріплене Конституцією України, "Основами законодавства України про охорону здоров'я", Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", які визначають правові, організаційні, економічні і соціальні основи охорони здоров'я, регулюють суспільні відносини в галузі охорони здоров'я з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил людини.

Санітарним законодавством України визначений порядок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, гігієнічної регламентації і державної реєстрації небезпечних факторів хімічної, фізичної, біологічної природи, що присутні у середовищі життедіяльності людини зокрема, у продовольчій сировині, харчових продуктах і супутніх матеріалах. Зазначені функції покладено на Міністерство охорони здоров'я України як єдиний державний орган виконавчої влади, уповноважений у галузі охорони здоров'я і забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення країни.

Незадовільний за показниками здоров'я стан харчування населення та відповідальність, покладена державою на МОЗ України, ставлять конкретні невідкладні завдання з покращення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в харчовій галузі, реформування роботи служби у відповідності до вимог ринкової економіки в сучасних умовах.

Серед цих завдань першочерговими є:
- вдосконалення санітарного законодавства України у напрямку гармонізації з міжнародним;
- аналіз та оптимізація нормативного забезпечення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в галузі гігієни харчування;
- оптимізація здійснення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, як визначального етапу в державній системі забезпечення якості і безпечності продовольчої сировини, харчових продуктів і супутніх матеріалів та нормативному забезпеченні якості і безпечності харчування;
- розробка системи медико-біологічних вимог до виробництва, якості і безпечності продовольчої продукції шляхом розробки Технічних регламентів на продукцію в частині безпеки для здоров'я, як — елемент законодавчого регулювання ринку якісних продуктів;
- впровадження елементів держсанепіднагляду за виробництвом, транспортуванням реалізацією (використанням) продовольчої сировини, харчових продуктів і супутніх матеріалів на усіх етапах "від поля — до столу" за принципом встановлення ризику та визначення критичних контрольних точок (HACCP);
- започаткування та ведення державних реєстрів спеціальних харчових продуктів, насамперед продуктів дитячого харчування, біологічно активних добавок, тощо;
- створення і підтримка реєстрів виробників харчових продуктів, імпортерів, харчових продуктів вітчизняного виробництва та імпортованих;
- належне повідомлення державних органів і споживача стосовно питань безпеки харчування і впливу на здоров'я;
- здійснення державного моніторингу фактичного харчування населення, насамперед дитячого;
- оптимізація пріоритетного переліку продуктів, що підлягають обов'язковій експертизі та встановлені показників безпечності для їх контролю;
- впровадження незалежної системи акредитації і професійного тестування контролюючих лабораторій.

Реалізація цих завдань державного санітарно-епідеміологічного нагляду в галузі забезпечення здорового харчування населення повинна базуватись на:
- впровадженні глобального, інтегрованого підходу; принцип дотримання вимог безпечності в галузі харчування повинен застосовуватись по всьому ланцюгу харчування — "від ферми (поля) до столу", при цьому відповідальність несуть виробники, експлуатаційники, оператори харчового сектору промисловості, органи експертизи і контролю якості і безпеки, споживачі, відповідальні за умови, в яких вони зберігають, транспортують, здійснюють обробку харчових продуктів (відповідальності перелічених діючих осіб харчового сектору повинні бути визначені відповідними законодавчими актами);
- впровадженні принципу простеження продуктів і їх інгредієнтів, що дозволяє вилучити з ринку продукти в разі реального ризику для здоров'я споживача через ведення реєстрів постачальників і виробників, сировини і інгредієнтів для ідентифікації і виявлення, у разі необхідності, джерела проблеми;
- впровадженні в практику державного санітарно-епідеміологічного нагляду аналізу ризиків, що складається з трьох складових — оцінка ризику (наукові розробки), управління ризиком (законодавство і контроль) та повідомлення про ризики;
- науковій інформації (повідомлення про ризики), що повинна бути найвищої якості, представлена своєчасно і по надійній процедурі доведення до відповідальних осіб необхідного рівня для прийняття оперативних рішень в галузі охорони здоров'я;
- створенні референсних аналітичних лабораторій для спеціалізованої підтримки лабораторій всіх контролюючих і дослідних структур в галузі якості і безпеки харчування шляхом розробки методів аналізу, надання допомоги в їх застосуванні і оцінці результатів; крім того, необхідне створення лабораторій в сфері контролю нових видів ризиків в нових секторах харчової галузі.

Сучасні проблеми підвищення ефективності та дієвості державного санітарно-епідеміологічного нагляду за діючими об'єктами харчової промисловості, громадського харчування, ринком харчових продуктів на порозі вступу України до Всесвітньої Організації Торгівлі та інтенсифікації відносин з Євросоюзом потребують і будуть в зоні постійної уваги Державної санітарно-епідеміологічної служби України.