ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

3 жовтня 2002 року в м. Києві відбулись загальні збори АМН України, присвячені медичним проблемам харчування. На зборах з доповідями виступили Президент АМН України академік О.Ф. Возіанов, член-кореспондент АМН України В.Ф. Москаленко, академік НАН України і АМН України О.М. Лук'янова, член-кореспондент АМН України А.М. Сердюк, член-кореспондент АМН України В.М. Коваленко, член-кореспондент АМН України М.Г. Проданчук, професор Ю.Г. Григоров.

Президент АМН України академік О.Ф. Возіанов у своїй доповіді підкреслив надзвичайну важливість винесеного на розгляд зборів АМН питання — харчування населення України і навів дані Держкомстату про:
- істотне зниження за останні 11 років споживання продуктів як тваринного, так і рослинного походження (за винятком картоплі);
- значне погіршення стану харчування дітей;
- високий процент хронічної захворюваності серед військовослужбовців (30%), що не дозволяє їм в повному обсязі виконувати свої обов'язки;
- зв'язок характеру харчування з розвитком хронічних неінфекційних захворювань, зокрема серцево-судинних хвороб, обміну речовин та раку.

О.Ф. Возіанов, зокрема, зупинився на зростаючій в Україні захворюваності туберкульозом, ендемічним зобом та залізодефіцитними анеміями та їхньої залежності від стану харчування. В доповіді Президента наголошено на необхідності консолідації зусиль влади, виробників, науковців та практиків для збереження і зміцнення здоров'я народу, профілактики захворювань, пов'язаних з порушенням харчування населення та створення концепції державної політики в галузі харчування до 2010 року. Також вказано на негативні тенденції, які гальмують роботу:
- фактичній ліквідації Інституту гігієни харчування як науково-дослідної установи;
- припинення досліджень вивчення і моніторингу харчування населення;
- відсутність широких епідеміологічних досліджень стану харчування;
- обмеженість правової та аналітичних баз для гігієнічної експертизи якості та безпеки харчових продуктів, зокрема, виявлення залишків гормональних препаратів, діоксинів, антибіотиків, харчових добавок;
- відсутність розробок з сертифікації продуктів харчування;
- про порушення наукових і практичних зв'язків з міжнародними організаціями.

За 11 років в Україні не налагоджена активна розробка національних стандартів, що гальмує здійснення політики захисту прав споживачів від низькоякісних, небезпечних, фальсифікованих та пересортованих продуктів харчування. О.Ф. Возіанов звернув увагу на недостатню підготовленість лікарів стосовно вимог до раціонального харчування різних груп населення України.

У виступі член-кореспондента АМН України В.Ф. Москаленка висвітлювались заходи Уряду України стосовно подолання бідності в країні, розробки і затвердження Національних норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії (Наказ МОЗ від 18.11.99 р. №272) та наборів харчових продуктів для основних соціальних та демографічних груп населення (Постанова КМ від 14.04.2000 р., №656), норм харчування для осіб, хворих на туберкульоз (Постанова КМ від 27.12.2001 р., №1752). За інформацією В.Ф. Москаленка — харчування населення України, відповідне в енергетичному плані, але дефіцитне за вмістом повноцінних білків, вітамінів та мікроелементів. Він зупинився на проблемах харчування дітей організованих колективів, на необхідності захисту дітей грудного вигодовування (28% матерів не годують дітей своїм молоком), розвитку спеціального харчування для немовлят. Наголошувалось на повній відсутності виробництва в Україні спеціальних лікувально-профілактичних продуктів для дітей з різними захворюваннями та вадами розвитку, на незадовільній організації харчування дітей шкільного віку (гарячими сніданками забезпечено лише 3—26% школярів, припинена С-вітамінізація готових страв, деформована структура добових раціонів харчування, не виконуються норми харчування в школах-інтернатах тощо). Все це впливає на поширення аліментарно-зумовлених захворювань (хвороби травлення у дітей за 11 років збільшилась у 1,5 рази). В країні розпочата актуальна робота з профілактики йодної недостатності (Постанова КМ від 26.09.2002 р. №1418), переглядаються норми харчування для осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Доповідь академіка НАН та АМН України Лук'янової О.М. та професора Отт В.Д. присвячена основам харчування в охороні здоров'я дітей і вагітних жінок. За їх даними актуальною є проблема недостатньої лактації у жінок, які народили дітей. Більш як 50% з них втрачають здатність годувати своїм молоком вже в перші 2—3 місяці життя дитини, що змушує їх годувати немовлят дитячими молочними сумішами, часто неадаптованими замінниками материнського молока. Автори доповіді акцентували увагу на: виконанні Національної програми "Діти України", комплексі науково-організаційних заходів, спрямованих на підтримку лактації та грудного вигодовування згідно із рекомендаціями і принципами ВООЗ та ЮНІСЕФ; об'єктивній оцінці фактичного харчування матерів під час вагітності та лактації в період вигодовування дитини; значній поширеності анемій серед вагітних (40%), годуючих матерів (35%) та їх дітей (30%). Відзначалось, що залізодефіцитна анемія при штучному вигодовуванні дітей виявляється в 2 рази частіше, ніж при вигодовуванні материнським молоком.

Значний науковий і практичний інтерес мають представлені дані про розробку і вивчення нового ефективного протианемічного препарату — йодованого концентрату лактоферину коров'ячого молока, збагаченого легкозасвоюваним трьохвалентним залізом, а також повноцінними білковими продуктами на основі солоду бобових, — необхідного для профілактики харчової алергії, діареї, дисбактеріозів, целіакії; про створення препаратів і продуктів для профілактики і лікування системних дисбіозів у вагітних жінок та матерів. Член-кор. АМН України А.М. Сердюк у своїй промові наголосив на погіршення структури харчування населення, на відсутність багатьох гігієнічних регламентів, НТД та методик для об'єктів харчової експертизи, вказав на невтішний стан харчування міських і сільських дітей дошкільного віку, вивчений в 5 регіонах України, який негативно вплинув на показники їх фізичного розвитку; незадовільний стан здоров'я осіб призивного віку (тільки 54% придатні до військової служби), а також на необхідність створення Державного центру з епідеміології та екології харчування.

Доповідь член-кореспондента АМН України В.М. Коваленка була присвячена соціальним і медичним проблемам харчування та хворобам системи кровообігу. У доповіді наведені дані про фактичне харчування мешканців Києва працездатного віку (20—59 років), які свідчать про недостатню кількість білків, вуглеводів, багатьох вітамінів, мінеральних речовин та про надлишок жирів, холестеролу, незбалансованість жирних кислот у складі жирів, порушення режиму харчування у 36,5% обстежених осіб.

Зверталась увага на зростання ожиріння у населення, при якому формується так званий метаболічний синдром прогностично негативний для перебігу артеріальної гіпертонії та ішемічної хвороби серця та на відсутність серйозного ставлення до проблеми національного харчування. Запропоновано узгоджені з ВООЗ заходи щодо впровадження принципів раціонального харчування серед населення України, які найбільш ефективно впливатимуть на прогноз розвитку серцево-судинних захворювань (зменшення маси тіла при її надлишку, обмеження вживання кухонної солі, насичених жирів, холестеролу, алкоголю до 20 мл на добу, відмова від паління, збільшення фізичної активності).

Член-кореспондент АМН України Проданчук М.Г. виступив з доповіддю "Токсикологічні основи безпечності харчових продуктів". Автор доповіді зупинився на токсиколого-гігієнічних дослідженнях, їх об'єктах та основних міжнародних документах, які визначають регламенти та методичні підходи в проведенні токсиколого-гігієнічних досліджень (ідентифікація небезпечності, створення моделей, підбір адекватних видів тварин, дози препаратів і способи їх введення, інформація про властивості досліджуваних об'єктів, умови проведення гострого, хронічного, субхронічного та інших видів експериментів, визначення віддалених ефектів токсичності та ін.). М.Г. Проданчук наголосив на необхідності наукового обґрунтування вимог безпечності та ефективності до спеціальних харчових продуктів, не тільки з позицій токсикології та гігієни харчування, а й нутріціології. Особлива увага приділена впровадженню методів токсикогеноміки, принципово нової методології вивчення і прогнозування токсичних ефектів з розрахунком ризику. Тепер вже відомі десятки схем експресії генів у відповідь на дію токсичних речовин. Враховуючи ті обставини, що генетичний рівень реакції є більш чутливим, ніж фізіологічний, а отримання результатів вимагатиме менше часу, ніж в традиційному експерименті на тваринах, впровадження методів токсикогеноміки дасть змогу внести корективи в існуючі підходи класичної токсикологічної оцінки, встановлення більш точних значень недіючих рівнів, осмислення пускових механізмів патологічного процесу.

Застосування підходів токсикогеноміки важливо у двох аспектах. По-перше — це потужний механізм визначення індивідуальної чутливості до дії харчових компонентів або забруднювачів. По-друге — можливість дослідження субтоксичної дії подій, що призводять до розбалансування геному та зумовлюють зміни реактивності організму у відповідь на дію інших додаткових чинників. М.Г. Проданчук вважає, що нова методологія не замінить класичні токсикологічні, гігієнічні та епідеміологічні дослідження, а стане їх істотним доповненням. Разом з методами культур клітин, тканин, ізольованих органів методи токсикогеноміки дозволяють мінімізувати обсяги класичних досліджень, обґрунтувати механізми токсичної дії речовин та прогнозувати можливу відповідь окремих організмів та популяцій в цілому.

У своїй промові член-кореспондент АМН України Проданчук М.Г. зупинився більш детально на проблемі токсиколого-гігієнічного обґрунтування безпечності генетично модифікованих продуктів. Сьогодні в основу оцінки безпечності цих продуктів покладено концепцію еквівалентності, згідно з якою ця оцінка грунтується на порівняння генетично модифікованої рослини зі своїм аналогом, виведеним звичайним способом.

Визначено чотири основні проблеми, пов'язані із встановленням еквівалентності (токсичні властивості модифікованих білків, потенційні зміни в біодоступності цих білків, зокрема долати слизові кишкові бар'єри, горизонтальна генна передача до організмів інших видів, потенціал плейотропних незапланованих ефектів від дії генетичної конструкції).

Одним із прикладів незапланованих ефектів є не до кінця виключена теоретична можливість деяких генів-промоторів вірусного походження виступати індукторами канцерогенезу. В цьому випадку першочерговим завданням є створення надійних засобів ідентифікації чужорідного генетичного матеріалу в трансгенній продукції. Тепер один з таких засобів є простий і водночас досконалий метод виявлення трансгенної ДНК за допомогою полімеразної ланцюгової реакції.

Професор Ю.Г. Григоров свою доповідь присвятив вивченню стану харчування людей старших вікових груп, та довгожителів, суттєвій зміні стану харчування цієї категорії людей в Україні за останні роки, впливу енергетичної цінності раціону на показники біологічного віку, вивченню стану харчування людей похилого віку, зокрема одинаків. У цілому стан фактичного харчування людей старших вікових груп є розбалансованим, отже, є фактором ризику в розвитку вікозалежної патології і передчасного старіння. Для поліпшення стану харчування автором розроблено ряд нових геродієтичних продуктів.

Заслухавши і обговоривши доповіді науковців, Загальні збори АМН України ухвалили: Робочій групі, створеній наказом Президента АМН України для розробки Концепції державної політики в галузі харчування населення України, доопрацювати її з урахуванням пропозицій, викладених при обговоренні медичних проблем харчування, і подати в установленому порядку до Кабінету Міністрів України.