ХРОНІКА

3—4 квітня 2003 р в Інституті екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя (м. Київ) відбулася V Всеукраїнська наукова конференція молодих вчених-гігієністів, токсикологів, хіміків-аналітиків "Сучасні проблеми гігієни, токсикології та аналітичної хімії". На конференції були представлені більшість регіонів України. На першому пленарному засіданні з вступною промовою до учасників конференції звернувся директор Інституту член-кореспондент АМН України, професор М.Г. Проданчук. Друге пленарне засідання було присвячене проблемам гігієни довкілля, гігієни харчування та безпечності харчових продуктів. Доповідям молодих вчених передували пленарні лекції: професора В.І. Смоляра "Еволюція Європейського харчування" та професора Є.І. Спину "Системний принцип в оцінці безпеки і управління в моделі "ксенобіотик — навколишнє середовище — людина". Третє пленарне засідання було присвячене хіміко-аналітичним методам досліджень об'єктів навколишнього середовища та харчових продуктів". На цьому засіданні з пленарною лекцією виступив професор В.Д. Чміль "Проблеми якості хіміко-аналітичних методів дослідження". На конференції працювала постерна секція "Хіміко-аналітичні методи досліджень об'єктів навколишнього середовища та харчових продуктів".

З позиції гігієни та токсикології харчування заслуговують на увагу доповіді:
— В.В. Дерпак ("Вивчення ембріотоксичної дії аніонних азобарвників");
— О.П. Жмінько ("Вплив регуляторів росту рослин на білоксинтетичні процеси в організмі тварин");
— Л.Т. Виклюк ("Вплив отруєння блідою поганкою на структурно-морфологічну перебудову тонкої кишки");
— С.С. Таран ("Етапи лікування гострих отруєнь токсинами рослинного походження");
— Л.П. Петрашенко ("Дослідження ролі статевих гормонів в механізмі репродуктивної токсичності пестициду карбендазиму");
— А.С. Шемет ("Застосування факторного аналізу для токсикометричної оцінки комбіноваого впливу полютантів на організм");
— С.Т. Зуб ("Методичні підходи до створення експериментальної моделі йодної недостатності");
— Т.В. Юрченко ("Екотоксична оцінка використання фунгіцидів класу триазолів");
— Л.В. Єрмолової ("Питання удосконалення регламентації залишків пестицидів в сільсько-господарській продукції");
— Н.Є. Чумак ("До проблеми використання еубіотиків у кисломолочній продукції") та ін.

Багато доповідей було присвячено вивченню токсичних властивостей, регламентації використання нових пестицидів та хіміко-аналітичним методам їх дослідження в об'єктах навколишнього середовища та в харчових продуктах.

24—25 квітня 2003 р в Інституті екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя (м. Київ) відбулася науково-практична конференція "Актуальні питання гігієни харчування та безпечності харчових продуктів". Проведені 3 секційні та пленарне засідання. Секційні засідання були присвячені сучасним медико-біологічним проблемам якості і безпеки харчування, спеціальним харчовим продуктам, а також санітарно-епідеміологічній оцінці та методам досліджень продовольчої сировини і харчових продуктів.

Також проведено:
— семінар на тему "Біотехнологічні харчові продукти, токсикологічні та гігієнічні проблеми";
— засідання Національної комісії із зводу харчових продуктів Кодекс Аліментаріус;
— нараду "Якість і безпека продовольчої сировини та харчових продуктів баштанництва і садівництва";
— круглий стіл "Концепція державної політики в галузі харчування",
на яких відбулося обговорення проектів Законів України "Про якість та безпеку продукції для дітей", "Про молоко та м'ясо".

На пленарному засіданні виступили з доповідями:
— Головний державний санітарний лікар України О.В. Лапушенко ("Завдання державного санітарно-епідеміологічного нагляду у забезпеченні державної політики в галузі харчування населення");
— член-кореспондент АМН України професор М.Г. Проданчук ("Наукові основи державної політики в галузі харчування населення та продовольчої безпеки";
— професор В.І. Смоляр ("Еволюція концепції збалансованого харчування");
— професор Ю.Г. Григоров ("Сучасний стан геродієтики в Україні");
— кандидат медичних наук А.Є. Подрушняк ("Наукове забезпечення діяльності СЕС з питань гігієни харчування та безпеки харчових продуктів");
— доктор медичних наук Г.Т. Матасар ("Стан харчування населення радіаційно небезпечних регіонів України та шляхи його оптимізації");
— доктор медичних наук П.О. Карпенко ("Наукові основи застосування біологічно активних добавок у профілактичній та клінічній медицині");
— кандидат медичних наук А.М. Строй ("Проблема гармонізації вітчизняних та світових медико-біологічних вимог до безпечності харчових продуктів на сучасному етапі здійснення державної санітарно-епідеміологічної експертизи");
— доктор біологічних наук В.Д. Чміль ("Аналіз харчових продуктів: метрологічні аспекти").

Під час обговорення питань виникла дискусія.

На секційних засіданнях заслухано доповіді:
— З.Л. Волощенко, А.М. Строя, К.О. Громової ("Організація санітарно-гігієнічних заходів на м'ясопереробних підприємствах");
— Т.Л. Макарчук, А.Є. Подрушняка, О.В. Цапко, Н.І. Прохоренкової ("Проблеми регламентації фосфатвмісних речовин в м'ясній продукції");
— О.В. Цапко ("Харчові добавки у м'ясопереробній промисловості");
— Т.В. Воробйової ("Ароматизатори в харчовій промисловості");
— С.С. Кардаш ("Застосування натуральних барвників у харчовій промисловості");
— Т.В. Адамчук ("Принципи регламентації підсолоджувачів");
— О.М. Голінько та ін. ("Санітарно-епідеміологічна експертиза нормативної документації в харчовій галузі");
— В.І. Слободкіна, І.П. Козяріна, Н.Г. Шелкової ("Удосконалення діючої класифікації харчових отруєнь");
— І.І. Карачова ("Сучасний стан проблеми внутрішнього опромінення населення України");
— В.П. Кульчицької, П.М. Карповця, Є.В. Гончарук, Н.І. Турти ("Наукове обгрунтування натуральних норм харчування для організованого дитячого населення України");
— М.П. Остапюк ("Стан та перспективи контролю вмісту антибіотиків у продуктах тваринництва");
— Н.Ф. Кігель ("Технологічні аспекти застосування біфідобактерій у виробництві молочних продуктів");
— Л.М. Данік, А.Є. Подрушняка ("Проблеми безпечності БАД");
— В.П. Кульчицької та ін. ("Гігієнічні аспекти розробки продуктів дитячого харчування");
— Є.В. Гончарук та ін. ("Вітамінна забезпеченість дитячого населення України" та шляхи її оптимізації");
— А.А. Григоренко, І.В. Семерунь ("Лікарські домішки до харчових продуктів — лікування чи харчування");
— Н.В. Коваленко, Т.М. Лясковського ("Роль пробіотиків у профілактиці дисбактеріозів");
— С.М. Кузьминського ("Практичний досвід оцінки БАД за мікробіологічними показниками");
— В.Р. Боровського та ін. ("Перспективи використання екстрактів з лікарських рослин для виробництва безалкогольних напоїв");
— П.І. Демченко та ін. ("Пектинопрофілактика");
— І.М. Шевченко ("Шляхи вивчення механізмів дії біологічно-активних добавок");
— А.В. Коваль, Т.Л. Макарчук ("Ідентифікація фальсифікованого вершкового масла");
— Т.Л. Макарчук, А.Є. Подрушняка, Ю.В. Кравцової та А.В. Коваль ("Оцінка якості йодованих та йодвмісних харчових продуктів");
— В.Ф. Демченко, Є.Р. Заєць, С.В. Чулкової ("Надходження стійких хлорорганічних пестицидів в дитячій організм з материнським молоком");
— Ю.М. Новожицької ("Моніторинг залишкових кількостей токсикантів в харчових продуктах") та ін.

З 30 червня по 4 липня 2003 р в м. Феодосія (Крим) відбулася науково-практична конференція "Харчові добавки, інгредієнти, БАДи: їх властивості та використання у виробництві продуктів і напоїв". На конференції з доповідями виступили заст. голови Державного департаменту продовольства Мінагрополітики України В.І. Христенко та начальник управління Держпроду В.В. Яницький. Їх доповіді були присвячені проблемам поширення використання харчових добавок в Україні та за рубежем. Тепер практично усі групи харчових продуктів виробляються із застосуванням харчових добавок і їх використання часто не виправдане, але економічна доцільність, на жаль, переважає інші складові. Доповідачі підкреслили, що для контролю безпечності харчових добавок важливо мати величини ДДД (добової допустимої дози). На жаль, в Україні такі дослідження не проводяться. Враховуючи той факт, що рекомендації щодо застосування тієї чи іншої добавки видаються лише на окремий вид продукції, це може дуже негативно вплинути на здоров'я.

В.В. Яницький зауважив, що тепер можливості державних контролюючих органів не відповідають масштабам ринку. Сертифікати, які видаються виробниками на продукцію, слугують лише перепусткою на ринок, а далі в більшості випадків ніхто не заважає підприємцю змінити умови виготовлення, зберігання, продажу і відійти від ТУ на продукцію. В.В. Яницький звернув увагу на відсутність державних стандартів на харчові добавки, а також нормативів на їх термінологію при виробництві. Вступ до Світової організації торгівлі (СОТ) вимагатиме гарантії державної безпеки всієї харчової продукції, тому питання розробки національних стандартів і гармонізації їх з діючими нормами в світовій практиці дуже важливі при вступі до СОТ. Впровадження системи ХАССП на харчових підприємствах може стати концептуальною основою забезпечення якості і безпеки харчових продуктів. Окремі підприємства впровадили системи якості за стандартом ІSO 9000.

З доповіддю "Порушення структури харчування населення України: головні причини, шляхи, вирішеня проблеми" виступила д.м.н. М.П. Гуліч (Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва). У зв'язку з розбалансованим, полідефіцитним харчуванням у населення України спостерігається прихований голод внаслідок дефіциту мікронутрієнтів (вітамінів, макро- та мікроелементів). Приєднавшись у 1994 році до Всесвітньої Конвенції "Про біологічне різноманіття", Україна взяла на себе зобов'язання про введення в національне законодавство правових документів з питань біобезпеки і утворення системи регулювання та застосування біотехпродукції. У зв'язку із цим підготовлено проект Закону "Про біобезпеку населення України". Введений постановою Кабінету Міністрів "Тимчасовий порядок ввезення, державного випробування, реєстрації та використання трансгенних сортів рослин" тепер фактично перестав діяти, оскільки не передбачив заходи і вирішує у повному обсязі питання безпеки генетично модифікованих джерел їжі, з точки зору збереження здоров'я людини. Доповідач вважає, що створення функціональних харчових продуктів — це пріоритетний напрям вирішення проблеми харчування людини ХХІ ст. Розроблено також проект "Концепції державної політики в галузі харчування населення України". Доповідь д.м.н. П.О. Карпенко була присвячена проблемам розвитку індустрії продуктів дієтичного харчування в Україні.

З доповіддю "Кондитерські вироби. Асортимент і якість" виступив технічний директор ЗАТ "Укркондитер" Ю.П. Кожанов. Доповідач розповів про успіхи в розвитку цієї галузі харчової промисловості. Доповідь Л.Ю. Арсеньєвої (НУХТ) була присвячена проблемам збагачення хліба мікронутрієнтами з метою підвищення його біологічної цінності.

Доповідь М.П. Гуліч стосувалась медичних і правових аспектів біологічно активних добавок (БАД). Реалізація БАД в Україні регламентується в рамках 4-х законів: "Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення", "Про якість і безпечність харчових продуктів і продовольчої сировини", "Про рекламу" та "Про захист прав споживачів".

Необхідно створити законодавчу базу безпечного і ефективного використання БАД в Україні, чітку систему державної реєстрації БАД, удосконалити нормативну і створити методичну базу визначення безпечності і ефективності БАД, відтворити в Україні інститут лікарів-дієтологів.

У доповідях висвітлювались питання:
— Л.П. Дерев'янко (Науковий центр радіаційної медицини АМН України) впровадження продукції лікувально-профілактичного призначення;
— В.П. Назарової та Л.П. Дерев'янко — використання концентрата еламіну (з морських водоростей) для виробництва продуктів підвищеної біологічної цінності та запобігання йодної недостатності;
— В.Н. Корзуна, С.М. Пересічної та Буреченка — використання водоростей із Чорного моря як сировини для харчових продуктів та БАД;
— Ю.Л. Гальчинецької — біологічно активні кріас-добавки;
— В.Ю. Зотова — використання "чудо-меду";
— Ю.Д. Пилипенко та Л.Ю. Філіппова — використання лікарських рослин у лікувально-профілактичному харчуванні;
— В.С. Полодю та ін. — одержання соєвих лецитинів, їх властивості та використання;
— Л.Ф. Борового та О.Ф. Сенюк — лікувальні властивості та перспективи використання шляпочних грибів;
— Л.В. Баль-Прилипко та ін. — створення та вдосконалення технології комбінованих харчових продуктів з використанням харчових добавок.

В рамках конференції проведені: круглий стіл з питання обговорення проекту Концепції державної політики в галузі харчування населення України, виставка та дегустація продукції з лікувально-профілактичними властивостями, а також прийнято рішення, в якому постановили: направити зусилля наукових колективів і виробничих підприємств на розробку якісних харчових добавок, підтримати Концепцію державної політики в галузі харчування населення України, рекомендувати галузям харчової промисловості, технічним комітетам, центральним дегустаціонним комісіям із продуктів спеціального призначення розробити програму перегляду асортименту виробів з метою збільшення обсягів виробництва продуктів харчування, які відповідали б за своїм складом потребі населення.

15—16 травня 2003 р в м. Києві відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю "Харчування як фактор формування здоров'я населення". На конференції з доповідями виступили:
— Головний державний санітарний лікар України О.В. Лапушенко;
— директор Інституту гігієни та медичної екології член-кореспондент АМН України, професор А.М. Сердюк;
— директор Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя член-кореспондент АМН України, професор М.Г. Проданчук;
— засл. діячі науки і техніки України професори В.Д. Ванханен (м. Донецьк), Ю.Г. Григоров;
— професори А.П. Левицький (м. Одеса), В.І. Федоренко (м. Львів), В.Н. Корзун (м. Київ);
— доктори медичних наук Г.І. Корчак, М.П. Гуліч, к.м.н. Т.С. Петрунь;
— а також науковці з Сумської області, Донецька, Мінська (Білорусь) та Нижнього Новгорода (Росія).

Обговорювалися питання розвитку гігієни харчування в Україні, зокрема стан харчування дітей, вагітних жінок та лактуючих матерів, людей старшого віку. Науково обгрунтувались ефективність застосування продуктів підвищеної цінності, проблеми харчування населення Полісся, можливість та доцільність використання продуктів, отриманих за новими технологіями, зокрема генетичномодифікованих продуктів та пробіотичних культур у виробництві кисломолочних продуктів (О.П. Чачаровський), соціальні і медичні проблеми харчування та хвороби системи кровообігу (В.М. Коваленко, І.П. Смирнова, Н.В. Давиденко), досягнення і задачі гігієни харчування в XXI столітті (Г.С. Петрунь, М.П. Гуліч), біологічна цінність харчових жирів (А.П. Левицький), транс-ізомери жирних кислот молочного жиру та його замінників (Л.М. Тищенко).

27 листопада 2003 року в м. Києві відбулася науково-технічна конференція "Безпечність харчування вітчизняного товаровиробництва".

На конференції з доповідями виступили заступник начальника управління прогнозування розвитку агропромислового комплексу О.М. Дуда (Проект Закону України "Органічне землеробство як складова частина законодавчої бази, спрямованої на забезпечення безпеки харчових продуктів"), заступник голови Держпрому В.І. Христинко ("Формування державної політики в галузі здорового населення України"), директор Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, член-кореспондент АМН України М.Г. Проданчук ("Про гармонізацію українського законодавства з якості і безпеки харчових продуктів з міжнародним законодавством"), заступник директора Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя к.м.н. А.Є. Подрушняк ("Санітарно-епідеміологічна експертиза якості і безпечності вітчизняної продукції. Організація, проведення, вимоги"), директор по якості ТОВ "Сандора" Т.В. Заїкіна ("Удосконалення нормативної бази в сфері виробництва та реалізації харчових продуктів"), начальник відділу якості Держспоживстандарту П.Б. Козлов ("Якість продукції та нормативно-технічна документація — аспекти безпеки"), завідуючий кафедрою НУХТ професор В.А. Домарецький ("Нові напої лікувально-профілактичного призначення"), завідуючий лабораторією Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України М.П. Гуліч ("Безпечність продуктів харчування. Сучасні аспекти"), професор НУХТ А.М. Дорошович ("Кондитерські вироби функціонального призначення. Продукти ХХІ століття і вклад вчених НУХТ в їхню розробку") та ін.

Про дослідження якості та безпеки дитячого харчування фірми "Хумана"

8 листопада 2003 року Міністерство охорони здоров'я Ізраїлю видало наказ про вилучення з реалізації на території Ізраїлю соєвого дитячого харчування "Ремедія суперсоя-1 (консервована)" виробництва компанії "Humana GmbH" (Німеччина). Причина вилучення — кореляція між дією патологічних ознак та використанням цього продукту в Ізраїлі. За повідомленнями ЗМІ після вживання вищевказаного продукту три дитини померли, а 28 дітей знаходяться у важкому стані.

У зв'язку із ситуацією, що склалася з дитячим харчуванням компанії "Хумана", було проведене в порядку державного санітарно-епідеміологічного нагляду дослідження проб дитячого харчування цієї фірми, відібраних в мережі міста Києва на відповідність інформації, наданій виробникам, про харчову та енергетичну цінність продукції та встановленим в Україні нормам фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії, а також про можливість подальшого використання вказаної продукції у харчуванні дитячого населення.

Згідно з розпорядженням Першого заступника Головного державного санітарного лікаря України С.П. Бережнова в Інституті екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя проведено експертні дослідження продукції дитячого харчування фірми "Хумана" (Німеччина), частково адаптована суміш для дітей з 4 місяців до 3 років із збільшеним вмістом вітаміну Д та заліза, "Гіпоалергенне наступне харчування для дітей з алергією з 4 місяців життя суха молочна вітамінізована каша з 4 місяців життя", двох видів, "Наступне харчування з бананом" з 4 місяців життя. У вказаних продуктах перевірено вміст понад 60 показників, виконано близько 1000 хімічних аналізів. Внаслідок проведених досліджень встановлено, що зразки продукції фірми "Хумана" відповідають інформації виробника стосовно їх безпеки та якості.

Беручи до уваги позитивні результати клінічних випробувань продукції фірми "Хумана" в НДІ педіатрії, акушерства і гінекології АМН України, підтверджену експериментально та за діючою нормативною документацією якість і безпечність як наданих Київською міською СЕС, так і перевірених при здійсненні державної санітарно-епідеміологічної експертизи зразків, а також відсутність в Україні протягом останніх років рекламацій та скарг користувачів на цю продукцію прийнято рішення, що дитяче харчування фірми "Хумана" (Німеччина) може використовуватися у харчуванні дітей відповідно з рекомендаціями по споживанню конкретних продуктів різними віковими групами дитячого населення для задоволення їх фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії відповідно до норм, діючих в Україні.