УДК 613.2/.3:616.1

ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ДІЄТИЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ФАКТОРІВ РИЗИКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Н.В. Давиденко, І.П. Смирнова, І.М. Горбась, О.О. Кваша

Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска АМН України, м. Київ, Україна

SUMMARY. Nutrition features were studied in random samples by "daily reproduction" method during 20 years. Analysis of nutrition features has discovered unfavourable alterations the balance of main nutritional substances. Lowering of complex carbohydrates, cellulose, increase of animal fats and cholesterol.
The nutritional disorders are more evident in persons with risk factors of cardiovascular diseases. Nutrition features studies are indespensible for conduction of prophylactic measures.

На сьогодні актуальною проблемою здоров'я населення України залишаються хвороби системи кровообігу (ХСК). Їх профілактика та лікування включають у себе цілий комплекс чинників, які відіграють важливу роль у продовженні якісного життя людей. Вагомим фактором у профілактиці та лікуванні захворювань є збалансоване раціональне харчування, тоді як нераціональне — є визначальним фактором, що зумовлює розвиток надмірної маси тіла (НМТ), порушення ліпідного обміну і толерантності до вуглеводів, артеріальну гіпертензію (АГ) та інші функціональні порушення, які у свою чергу спричиняють ризик виникнення ішемічної хвороби серця (ІХС), інфаркту міокарда, аритмій тощо [1] (рис. 1).

Епідеміологічні дослідження Інституту кардіології ім. М.Д. Стражеска протягом останніх 20 років (метод "добового відтворення" з використанням муляжів продуктів і страв) показали, що реальне харчування українського населення працездатного віку характеризується [2,3]:
— достатньою кількістю білків (11—13%), значну частину яких (69%) складають білки тваринного походження;
— надмірним вживанням жирів (45,8%), майже половина яких — тваринні;
— незбалансованістю жирних кислот у складі жирів: насичені жирні кислоти складають 48,3%, а поліненасичені — 12,8% від загальної енергетичної цінності;
— недостатньою кількістю вуглеводів (39,6% від загальної енергетичної цінності), значну частку яких складають прості (у середньому 88,4 г на добу);
— значним вмістом в раціонах холестерину (в середньому 519,8 мг на добу);
— недостатнім вмістом вітамінів А, С, РР (в середньому на 20%);
— недостатньою кількістю мінералів, особливо кальцію і магнію в раціонах харчування (нижче норми на 16 і 10% відповідно);
— порушеннями режиму харчування у 36,5% обстежених (2-х разове з високою енергоцінністю до 50—60% добової енергетичної цінності під час вечірнього прийому їжі).

Співвідношення білків, жирів та вуглеводів у фактичному харчуванні відрізняється від рекомендованого науково обгрунтованого (рис. 2).

Виражена закономірність його порушень встановлена в групах осіб із гіперхолестеринемією, надмірною масою тіла, артеріальною гіпертензією, що свідчить про значимість у виникненні факторів ризику ХСК (таблиця).

Анкетування неорганізованої популяції чоловіків та жінок у віці 20—59 років (1106 осіб), дало цікаві, але суперечливі та не очікувані результати [4]. Основним висновком аналізу анкет є те, що населення надає недостатньо серйозного значення питанням раціонального харчування, а на деякі запитання взагалі не може дати відповідь у зв'язку з неосвіченістю. Виявилося, що 10% населення ніколи не вимірювали і не знають масу свого тіла, 34% вимірюють 1 раз на рік і рідше. Майже половина (44,5%) не можуть дати реальну оцінку своєму харчуванню (енергетична цінність і якість). Кожен третій (32,7%) харчується нерегулярно, у кожного четвертого пацієнта одно-дворазове харчування; 4 рази на день харчуються лише 5% анкетованих; останній прийом їжі за 1—2 години до сну спостерігається у 61,2% осіб. Разом з тим, 36,2% дотримуються певних дієт, із них половина (44—55%) для зменшення маси тіла, і тільки 5,9% — використовують низькохолестеринову дієту. Рекомендації медичних працівників відносно зменшення маси тіла отримують тільки 9,3% пацієнтів; щодо обмеження в харчовому раціоні кухонної солі — лише 10,9% осіб; стосовно вживання жирів — 11,6%, а відносно алкогольних напоїв — 3%. Серед порадників із питань здорового способу життя медичні працівники займають лише третю сходинку (16,8%) після членів сім'ї (45,7%) та друзів (27,3%).

Принципи сучасної дієтології повинні грунтуватися на впровадженні міжнародно визнаних рекомендацій з урахуванням особливостей культури і традицій харчування населення.

В оптимальному варіанті харчування забезпечує організм енергією, основними нутрієнтами в їх відповідному кількісному співвідношенні. Воно повинно бути організоване з урахуванням виду трудової діяльності людини, віку і статі, конституції, способу життя, національних традицій, а також клімато-географічних умов проживання [5].

Культура харчування, спрямована на оздоровчу дієту, передбачає:
— співвідношення білків, жирів та вуглеводів;
— збільшення споживання складних вуглеводів (50—70% загальної енергетичної цінності їжі) та клітковини (27—40 г на добу), завдяки використанню овочів та фруктів (не менше 400 г);
— зменшення вживання цукру (до 10%, що еквівалентно 60 г на добу);
— зниження кількості вживаної солі (максимально 6 г на добу);
— обмеження до мінімуму алкоголю;
— прагнення знизити надмірну масу тіла.

Вибір продуктів значною мірою залежить від доступності та ціни, а також від традицій, релігійних та індивідуальних особливостей, віку і статі, освіти, стану здоров'я. Ці фактори щодо рекомендації харчування треба адаптувати до санітарної освіти, здорових звичок серед молоді, надавати необхідну підтримку програмам навчання школярів.

Лікарі та медичні сестри первинної ланки охорони здоров'я повинні:
— знати особливості культури, традиції, способи кулінарної обробки;
— бути інформованими про доступність продуктів залежно від умов;
— бути обізнаними щодо вартості, не рекомендувати малодоступних;
— бути упевненими, що їхні поради пацієнти зрозуміли правильно;
— намагатися тактовно змінювати звички, які склалися в харчуванні і глибоко вкоренилися в окремих родинах, особливо серед тих, хто має іншу культуру; бути завжди готовими дати відповідь на запитання;
— підтримувати позитивні риси у харчуванні;
— розповідати про шкідливість нездорових звичок у харчуванні;
— допомагати пацієнтам правильно вибрати раціон і подолати шкідливі для їх здоров'я звички;
— впливати на загальноприйняті помилкові концепції та поняття щодо здорових дієт (наприклад, не так смачно, модно, дорожче тощо);
— давати практичні і реальні пропозиції з урахуванням національних, релігійних, етнотрадиційних та економічних норм.

Рекомендувати їсти щодня овочі і фрукти, помірну кількість м'яса та молочних продуктів. Така дієтологічна модель має захисну для здоров'я дію і рекомендована ВООЗ.

Отже, раціоналізація харчування населення України та дієтологічні заходи профілактики дисліпопротеїдемії (ДЛП), артеріальної гіпертензії, надлишкової маси тіла дадуть можливість зменшити їх поширеність та позитивно вплинуть на епідеміологічну ситуацію щодо хвороб системи кровообігу. Результати досліджень визначили доцільність активізації інформованості населення про основні принципи раціонального харчування та негативні наслідки протилежного для здоров'я кожної людини та населення України в цілому.

Література
1. Возіанов О.Ф. Харчування та здоров'я населення України (концептуальні основи раціонального харчування) // Журн. Академії медичних наук України. —2002. —Т. 8, №4. —С. 647—657.
2. Давиденко Н.В., Смирнова І.П., Горбась І.М., Кваша О.О. Нераціональне харчування — ризик для здоров'я // Укр. терапевтичний журнал. —2002. —Т. 4, №3. —С. 26—29.
3 Халтаев Н.Г., Денис Б. Количественная оценка потребления пищевых веществ в эпидемиологических исследованиях сердечно-сосудистых заболеваний // Кардиология. —1976. —№9. —С. 112—118.
4. Коваленко В.М. Харчування і хвороби системи кровообігу: соціальні і медичні проблеми // Журн. Академії медичних наук України. —2002. —Т. 8, №4. —С. 685—692.
5. Коваленко В.М., Давиденко Н.В., Карнацький В.М. та ін. Харчування у профілактиці та лікуванні хвороб системи кровообігу: Посібник для медичних працівників. —К., 2003. —51 с.