|
КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ УДК.613.2-053.4 ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ХАРЧОВОГО СТАТУСУ НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ ПРОЖИВАЄ У ЗОНІ ЕКОЛОГІЧНОЇ КАТАСТРОФИ, І ЗАХОДИ ПО ЙОГО ОЗДОРОВЛЕННЮВ.П. Кульчицька, кандидат мед. наук, Є.В. Гончарук, Н.І. Турта Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, м. Київ, Україна А.А. Григоренко, І.В. Семерунь Міністерство охорони здоров'я України РЕЗЮМЕ. Обосновывается, что для поддержания и сохранения здоровья детского и взрослого населения, которое проживает в зоне чрезвычайной экологической ситуации, необходимо в первую очередь наладить обеспечение их всеми пищевыми продуктами в соответствии с нормами физиологических потребностей в основных пищевых веществах и энергии. Учитывая отклонения в состояниии здоровья, которые свидетельствуют о наличии С-гиповитаминоза и значительное снижение иммунитета, в рационы питания необходимо включать продукты высокой биологической ценности, поливитамины, макро- и микроэлементы и др. Обеспечение детей и подростков таким питанием в районах чрезвычайной экологической ситуации возможно лишь при условии организованного питания в коллективах- воспитательных, учебно-воспитательных и учебных заведениях (школы, дошкольные учреждения и др.) SUMMARY. The received data allow to draw a conclusion, that for improvement of health children's and adult population which lives in a zone of an extreme ecological situation, it is necessary to maintenance of them with foodstuffs according to norms of physiological requirements for the basic food substances and energy. Taking into account deviations in health testify to presence vitamin deficiency and significant reduction in immunity it is necessary to include in diet products of high biological value, vitamins, minerals, etc. У 2000 році значна кількість мешканців селищ Болеславчик і На час проведення досліджень основний контингент дитячого населення селищ Болеславчик і Це дало змогу отримати об'єктивні дані про стан фактичного харчування і деякі показники здоров'я кожного члена родини, у тому числі дітей. Також вивчалася забезпеченість організму дітей вітаміном С, що визначалася за методом міліграм-годинної екскреції аскорбінової кислоти із сечею, зібраною натщесерце за методом Тильманса. Отримані дані вносилися в індивідуальні карти харчування, з яких виводився добовий набір продуктів раціону і розраховувався його хімічний склад та енергоцінність. Всього було розраховано 75 раціонів у 2000 р. і 102 раціони у 2001 р. Фактичний середньодобовий набір продуктів порівнювався з набором продуктів харчування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2000 р. № 656 (табл. 1). Аналіз наборів продуктів, з яких складалися добові раціони харчування населення обох зон у 2000 р., свідчив про те, що асортимент їх на час обстеження був досить обмежений як у кількісному, так і в якісному відношеннях: жителі усіх трьох сіл недостатньо споживали хліба, картоплі, м'яса, риби, цукру, молока, а у раціонах жителів с. Станіславчик не було таких продуктів, як масло вершкове, сир твердий, м'ясо, риба, кондитерські вироби. Не було сиру твердого і в раціонах жителів сіл екологічної катастрофи, натомість більше норми жителі усіх трьох сіл споживали крупів та сала. З 10 червня по 2 вересня 2000 р. (перший період забруднення) жителі селищ — Болеславчика, Фахівцями районної санітарно-епідеміологічної служби у цей період регулярно проводилися лабораторні дослідження на вміст нітратів у рослинній продукції, вирощеної у населення даного району. Кожному господарю видавалися довідки з результатами аналізів і рекомендації щодо можливості вживання окремих видів рослинної продукції з присадибних ділянок. За даними фахівців районної СЕС 85—90% місцевої рослинної продукції по вмісту нітратів відповідали вимогам МБВ та СН № 5061—89. Лише у 12% проб було виявлено незначне перевищення вмісту нітратів. Так, на 28.08.2000 р. із 226 проб, взятих на дослідження у с. Болеславчик, у 30 пробах (буряк, дині, огірки, цибуля, картопля) виявлено перевищення вмісту нітратів, у У раціонах харчування дорослих і дітей були продукти як з індивідуальних господарств, так і з торговельної мережі (магазин, базар). При вивченні переліку продуктів з книг складського обліку магазинів в обстежених селах встановлено, що продукти надходили з райспоживспілки і місцевих підприємств по виробництву харчових продуктів різних форм власності. Серед харчових продуктів, що надходили у магазини у цей період, не було виявлено таких, що могли б викликати токсикодермію. При опитуванні населення також було встановлено, що у перші місяці захворювання дітей на нейротоксикодермію їх батьки вважали за необхідне виключити з раціонів харчування продукти з власних господарств — вони не давали дітям молока, яєць, овочів і фруктів місцевого походження. Відомо, що характер харчування впливає на резистентність організму та здоров'я людини, особливо в умовах забруднення оточуючого середовища [1—3]. Аналіз харчування населення, яке проживало у зоні екологічної катастрофи і зоні контролю, показав (табл. 1), що у перший період воно було недостатнім та розбалансованим за усіма харчовими інгредієнтами та енергією, що могло призвести до зниження резистентності організму населення до дії токсичних факторів, посилити їх негативний вплив на здоров'я. Попередніми дослідженнями було встановлено, що поліпшення якості харчування, включення у раціони харчування вітамінів, продуктів високої біологічної цінності тощо сприяли покращенню стану здоров'я та підвищенню імунітету, особливо у дітей [4—6]. Для поліпшення ситуації у постраждалих районах було проведено цілий ряд гігієнічних заходів, спрямованих на покращення якості питної води, забезпечення населення продуктами харчування, включення у раціони харчування дітей вітамінів тощо. З метою оцінки ефективності цих заходів у 2001 році, тобто через рік, було повторно вивчено харчовий статус населення потерпілих районів. При цьому вся увага була акцентована на вивченні характеру харчування дитячого населення. Проведені нами дослідження показали, що майже всі діти протягом цілого року знаходилися під наглядом місцевих медпрацівників (до травня місяця включно), отримували додатково до раціону харчування полівітамінні препарати ("Ревіт", "Гексавіт" та інші) та біологічно активну добавку з розторопшею плямистою. У червні-липні діти оздоровлювались у санаторних закладах м. Очакова. Вигляд дітей, їхнє самопочуття та настрій свідчили про позитивні результати всіх оздоровчих заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу навколишнього середовища на стан їхнього здоров'я. Аналіз анкет показав, що харчування за асортиментом продуктів, хімічним складом та енергетичною цінністю порівняно з 2000 р. дещо поліпшилося, але залишилося недостатнім і розбалансованим (табл. 2). Кількість білків, у тому числі білків тваринного походження у раціонах харчування дітей та підлітків залишилася нижчою рівня фізіологічних потреб в них на 11% у групі дітей віком 3—7 років і на 19,7% — у групі дітей 8—15 років (табл. 3). При цьому вміст жирів був у межах фізіологічної потреби у дітей 3—7 років, у той час, як у групі дітей 8—15 років їх дефіцит становив 12,6% за рахунок недостатнього споживання масла вершкового, м'яса, риби. Вивчення вітамінної забезпеченості обстежених дітей показало (табл. 3), що у раціонах харчування дітей старшої групи у недостатній кількості порівняно з фізіологічною нормою, були всі водорозчинні вітаміни — їх дефіцит складав від 23 до 40%. У той же час у раціонах харчування дітей дошкільного віку цей дефіцит був незначним, що пояснюється більш уважним та відповідальним ставленням батьків до стану здоров'я та харчування дітей цієї вікової категорії. Паралельно з вивченням якості харчування дітей досліджувалася уринарна екскреція вітаміну С (табл. 4). При цьому було встановлено, що рівень виведення із сечею найбільш лабільного з групи водорозчинних вітамінів — аскорбінової кислоти у обстежених дітей, які мешкали в зоні екологічної катастрофи, становив у середньому 0,36 мг/год, що нижче за норму на 40% і свідчить про недостатню забезпеченість дітей цим вітаміном. Таким чином, вивчення харчового статусу дорослих і дітей — мешканців селищ Болеславчик і Оздоровлення дітей в умовах санаторію, поліпшення якості харчування, включення у їх раціони полівітамінів і біологічно активної добавки з розторопшею плямистою позитивно вплинули на здоров'я дітей — зникли прояви нейротоксикодермії, стало кращим самопочуття тощо. Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що для підтримки та збереження здоров'я дитячого і дорослого населення, яке мешкає у зоні надзвичайної екологічної ситуації необхідно у першу чергу налагодити забезпечення його усіма харчовими продуктами згідно з нормами фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії. Зважаючи на вищезгадані відхилення у стані здоров'я, що свідчать про наявність гіповітамінозу і значне зниження імунітету, у раціони харчування необхідно включати продукти високої біологічної цінності, полівітаміни, макро- і мікроелементи тощо. Забезпечення дітей та підлітків таким харчуванням у районах надзвичайної екологічної ситуації можливе лише за умови організованого харчування їх у колективах — виховних, учбово-виховних та навчальних закладах (школи, дошкільні установи тощо). Література |