ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

УДК 613. 22: 612.39

ХАРЧОВИЙ СТАТУС І ОБҐРУНТУВАННЯ НОРМ ХАРЧУВАННЯ ОРГАНІЗОВАНОГО ДИТЯЧОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

А.Є. Подрушняк, кандидат мед. наук, В.П. Кульчицька, кандидат мед. наук,Є.В. Гончарук, Н.І. Турта,
В.Н. Корзун, доктор мед. наук, профессор, В.В. Шкуро, І.Є. Сапуга, Р.О. Моісеєнко, А.А. Григоренко

Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя
Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, м. Київ


РЕЗЮМЕ. Представлены результаты изучения фактического питания детей дошкольного и школьного возраста г. Киева (2002—2003 гг.). Выявлено дефицит основных пищевых веществ и энергии в пищевых рационах, нерациональная структура продуктовых наборов и ассортимента школьных буфетов, низкий охват учеников горячим питанием.
С целью улучшения качества питания детей в организованных коллективах разработаны проекты натуральных норм питания, а также пакет документов по организации питания в учебных заведениях различного профиля.

SUMMARY. The study of children's nutrition of preshcool and school age showed that in organized collectives in feed presences deficiency of basic food substances and energy in food ration, inefficient structure of food sets and assortment of school buffets, low circumference of students by the hot feed.
With the purpose of improvement of quality of children's feed was developed project of norms of feed and documents for improvement organized feed in collectives (preshcools, schools, etc.).


У харчовому статусі дитячого населення України протягом останніх двох десятиліть відбувалися зміни, які були тісно пов'язані з екологічними та соціально-економічними умовами життя і спричинили негативний вплив на здоров'я дітей [1—4].

Так, за статистичними даними на 2001 р. рівень захворюваності серед дитячого населення України збільшився на 25,6% порівняно з 1990 р. Майже у три рази підвищився рівень розповсюдженості захворювань ендокринної системи та в 1,5 раза — органів травлення, спричинені розладами харчування, крові і кровотворних органів, у 2 рази — системи кровообігу, кістково-м'язової і сечостатевої систем, вроджених аномалій і новоутворень. У структурі загальної захворюваності дитячого населення України хворобам органів травлення належить друге місце. З дев'яностих років також спостерігається значне зростання поширеності серед дітей анемій, у т.ч. залізодефіцитних.

Національною програмою "Діти України" (діє з 1995 р.) на період до 2005 р. було передбачено проведення досліджень харчового статусу дітей різних вікових груп з метою розробки комплексу заходів, спрямованих на його поліпшення, у т.ч. натуральних норм харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах.

Попри недостатнє фінансування цієї програми у попередні роки, харчовий статус організованого дитячого населення України постійно вивчається фахівцями науково-дослідних установ та контролюється відповідними установами міністерств охорони здоров'я, освіти і науки.

Вивчення фактичного харчування дітей у дошкільних навчальних закладах Житомирської, Київської, Луганської, Одеської, Рівненської, Чернівецької областей у 2001—2002 рр. показало, що на щоденне харчування однієї дитини витрачається від 0,6 до 8,0 гривень, при цьому найнижча вартість харчування — у закладах сільської місцевості. Виявлено, що вихованці дошкільних навчальних закладів споживали менше від затвердженої норми такі продукти, як молоко і риба, овочі, фрукти і соки — в середньому на 35,2—75,8% і в завищеній кількості — крупи, макаронні вироби, цукор, сало — в середньому на 27,3—46,3%. Таке забезпечення дітей продуктами харчування призводило до розбалансованості у раціоні — збільшеного споживання тваринних жирів на 16,0—36,0%, вуглеводів — на 12,0—44,0 % та недостатнього — білків на 29,5—43,7%, кальцію на 15,0—32,0%, ретинолу на 25,0—58,0%, аскорбінової кислоти на 32,2—60,0%.

Протягом останніх років майже припинилася штучна С-вітамінізація готових страв у їдальнях більшості навчальних закладів, особливо у сільській місцевості.

Ще гірше забезпечувалися харчуванням школярі. На жаль, в Україні ще й досі спостерігається тенденція до скорочення кількості шкільних їдалень та збільшення кількості буфетів (Житомирська, Запорізька, Луганська, Львівська, Одеська, Черкаська області). Суттєво (до 10—35,6%) зменшилась питома вага школярів, охоплених гарячим харчуванням. Майже припинили роботу харчоблоки та їдальні професійно-технічних училищ, працюють лише буфети. Більша частина учнів профтехучилищ, які користуються пільгами, отримують замість харчування грошову компенсацію.

Вивчення фактичного харчування у загальноосвітніх школах м. Києва у 2002—2003 рр. показало наступне:
- основний контингент школярів м. Києва отримує добовий раціон харчування дома і частково у школі;
- всі школярі від 1 до 11 класу одержують обов'язкове одноразове безкоштовне харчування (учні молодшої та середньої школи отримують молоко з печивом або випічкою, а старшокласники — плодоягідний сік також із печивом чи випічкою);
- більшість учнів (92,3%) снідає і обідає дома; 56,7% школярів беруть у школу бутерброди; - вечеряють дома 98 % учнів;
- не вечеряють зовсім 2% дітей: відмовляються від вечері переважно дівчата, які бажають схуднути або зберегти фігуру;
- учні 3—11 класів користуються в основному послугами шкільного буфету або магазинів, що знаходяться неподалік від школи;
- школярі купують випічку (34,3%), кондитерські вироби (печиво, пряники, цукерки, шоколадки тощо) — 52,2%, соки — 30,0%.

Асортимент шкільних буфетів і їдалень залежить від наповнюваності шкіл учнями. Крім того, асортимент шкільних буфетів залежить від того, у якому районі міста знаходиться школа — у центральних районах (Печерський, Шевченківський) асортимент буфетів великий за кількістю продуктів, але тут мають місце досить великі націнки на продукцію. Майже в усіх великих школах готується випічка.

У шкільних їдальнях отримують харчування в основному діти, які мають право на безкоштовне харчування (приблизно 10—17% учнів). Це сироти, діти з мало забезпечених сімей, а також діти, які потребують дієтичного харчування (за довідками лікарів). Вартість такого обіду становить 1 грн. 50 коп.

Таким чином, проведені нами дослідження показали, що в організації харчування учнів загальноосвітніх шкіл м. Києва намітилися позитивні зміни, але залишилися певні недоліки — нераціональна структура продуктового набору, низьке охоплення учнів гарячим харчуванням, недостатнє забезпечення раціонів основними харчовими і мінеральними речовинами, енергією, вітамінами, що негативно впливає на стан здоров'я школярів.

З метою поліпшення якості харчування дітей в організованих колективах нами були розроблені
- проекти натуральних норм харчування (таблиці 1, 2, 3, 4, 5, 6)
- пакет документів з організації харчування у навчальних закладах різного профілю, у т.ч. "Картотека страв" для дошкільних навчальних закладів, будинків дитини, санаторно-профілактичних закладів,
- міжвідомча інструкція "Організація харчування дітей у дошкільних навчальних закладах",
- відомча інструкція "Організація заходів з профілактики вітамінної недостатності у населення різних вікових груп".

Нормативна документація була направлена на апробацію у м. Київ, Автономну республіку Крим, Київську, Житомирську та Львівську області, звідки отримано зауваження, пропозиції, які були внесені до проектів зазначеної документації.

Література
1. Динамика питания и состояние здоровья детей и подростков /В.П. Кульчицкая, И.А. Сливинская, П.М. Карповец и др. //Актуальные проблемы гигиены детей и подростков. —Х., 1995. —С. 84—86.
2. Розповсюдження хвороб органів травлення у дітей дошкільного віку залежно від впливу соціальних, екологічних та медико-біологічних факторів /О.М. Ціборовський, М.Ф. Денисова, Т.П. Крепченко та ін. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. —1996. —№ 3. —С. 14—15.
3. Актуальные проблемы гигиены питания детей и подростков /В.П. Кульчицкая, И.А. Сливинская, П.М. Карповец и др. // Актуальні проблеми охорони здоров'я дітей шкільного віку і підлітків. —Х., 1997. —С. 214—215.
4. Руднев А.М. Влияние неблагоприятних факторов окружающей среды на функциональное состояние верхнего отдела желудочно-кишечного тракта у детей // Гигиена населенных мест: Сб. науч. трудов. —К., 1999. —Вып. 35. —С. 431—437.


| Зміст |